Справа №22-1609
2009 р.
Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Прокопенка О.Л., Маловічко С.В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «05» лютого 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 треті особи - орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації, ОСОБА_5 про усунення перешкод в спілкуванні з внуком та у здійсненні бабою і дідом прав щодо виховання внука, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи - орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації, ОСОБА_5 про усунення перешкод в спілкуванні з внуком та у здійсненні бабою і дідом прав щодо виховання внука.
В позові зазначали, що з січня 2008 р. відповідач перешкоджає їм у спілкуванні з внуком, з березня 2008 р. місце проживання онука їм невідомо. Вони позбавлені можливості спілкуватися з дитиною, що завдає їм моральних страждань.
За уточненим позовом просять визначити способи їх участі у спілкуванні з внуком - ОСОБА_6, та у його вихованні шляхом встановлення систематичних побачень з внуком двічі на тиждень у зручний для хлопчика час за адресою АДРЕСА_1; спільного відпочинку влітку - 14 днів, та можливості відвідування спільно з внуком культурно-масових та оздоровчих закладів під час побачень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «05» лютого 2009 року позовні вимоги задоволені частково.
Визначено способи участі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з онуком ОСОБА_6 шляхом встановлення систематичних побачень двічі на місяць по неділях у зручний для ОСОБА_6 час за адресою: АДРЕСА_1 з можливістю відвідування культурно-масових закладів під час побачень.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залигає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є онуком ОСОБА_4 та ОСОБА_3, який є дитиною їх сина та відповідачки ОСОБА_2, яка перешкоджає їм у спілкуванні з онуком.
Відповідно до ст. 257 СК України баба, дід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.
Спір щодо участі баби, діда вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.
Судова колегія вважає, що розглядаючи спір районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини рл справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
З урахуванням всіх обставин по справі суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідачку забезпечити спілкування дитини з бабою і дідом.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права,
тому відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст. , ст. 303, 30304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від «05» лютого 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.