Справа № 22-6537
Головуючий у 1 інстанції: Савлук Т.В.
Доповідач: Євтушенко О.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2009 року Апеляційний суд м. Києва в складі:
Головуючого: ЄВТУШЕНКО О.І.
суддів: БІЛИЧ І.М., КАЧАНА В.Я.
при секретарі ТУРЧЕНКО Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-ті особи: ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, Київська міська клінічна лікарня № 2, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, визнання недійсним ордеру та надання ізольованого приміщення, що звільнилось у квартирі.
Апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
В січні 2006 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, визнання недійсним ордеру та надання приміщення, що звільнилось у загальній квартирі.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі 3-тя особа ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд посилаючись на те, що рішення винесено з порушенням норм процесуального права.
В апеляційній інстанції ОСОБА_1 та її представник підтримали подану апеляційну скаргу.
Позивачка та її представник просили відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін.
Представник 3-ої особи Київської міської клінічної лікарні № 2 просив також задовольнити подану апеляційну скаргу.
Відповідач - Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація направила пояснення по поданій апеляційній скарзі, просили справу розглянути у відсутність представника відповідача і задовольнити апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді ЄВТУШЕНКО О.І., пояснення осіб, які з’явились в апеляційну інстанцію, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 перебува на балансі Київської клінічної лікарні № 2 і використовувався як гуртожиток.
Згідно з розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про передачу житлового будинку комунальної власності територіальної громади міста Києва» від 23.07.2004 року № 1346 та акту прийому-передач станом на 01.12.2005 року, житловий будинок АДРЕСА_1передано до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району у м. Києві.
Балансоутримувачем даного будинку є Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (п. 1 Розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 04.02.2006 р. № 106).
Позивачці ОСОБА_2 Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією від 06.09.2004 року видано ордер на заняття кімнати АДРЕСА_1, жилою площею 18,10 кв. м. на сім’ю з двох осіб.
Підставою видачі даного ордера було прийняте 20.04.2004 року рішення на спільному засіданні адміністрації та профспілкового коміте міс ту Київської ької клінічної лікарні № 2 про надання позивачу зазначеної кімнати в комунальній квартирі для постійного проживання без зняття з квартирного обліку (п. 6 Протоколу № 4 від 20.04.2004 року).
Із наданих довідок форми № 3 від 24.01.2006 року, від 17.04.2006 року, від 17.03.2009 року, поверхових планів квартири та пояснень сторін по справі судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною, складається із восьми ізольованих кімнат, розмішена на шостому поверсі будинку; позивач разом із неповнолітнім сином зареєстрована та проживає в кімнаті № 8.
Відповідно довідки Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 25.01.2006 року № 20, ОСОБА_2 перебуває на квартирному обліку при Дніпровській райдержадміністрації складом сім’ї дві особи з 04 червня 1996 року.
Судом також встановлено, що поруч розташованої з кімнатою, яку займає позивач, розташована кімната № 7 жилою площею 13,2 кв.м. в комунальній квартирі АДРЕСА_1, яка є спірною, проживала ОСОБА_5, що підтверджується рішенням, прийнятим на спільному засіданні адміністрації та профспілкового комітету Київської міської клінічної лікарні № 2 (п. 8 Протоколу № 3 від 26.03,2004 року).
Як зазначено з Протоколу № 18 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Київської міської клінічної лікарні № 2 від 07.11.2005 року, ОСОБА_5 була надана кімната більшої житлової площі в цьому ж будинку, а саме кімната № 1, жилою площею 18,1 кв.м. в комунальній квартирі № 18, у зв’язку з чим до попередньо виданого ордеру на ім’я ОСОБА_5 на спірну кімнату були внесені зміни та видано Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією ордер від 23.11.2005 року на зазначену кімнату.
Таким чином, з 23.11.2005 року спірна кімната АДРЕСА_2, в м. Києві була звільнена.
З матеріалів справи, копій заяв та копій відповідей на звернення, вбачається, що позивачка ОСОБА_2 неодноразово зверталась до Дніпровської районної у місті Києві адміністрації з приводу надання їй звільненої сусідньої кімнати АДРЕСА_2.
Також з даного питання позивачкою подавались заяви до головного лікаря Київської міської клінічної лікарні № 2 та до коменданта будинку.
Відповідачем та 3-ою особою Київською міською клінічною лікарнею № 2 позивачці було відмовлено в данні звільненої кімнати АДРЕСА_2
Ордер на спірну кімнату АДРЕСА_2 виданий Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією 22 лютого 2006 року виданий 3-ій особі ОСОБА_6 на підставі розпорядження Дніпровської райдержадміністрації «Про надання жилої площі та інші квартирні питання» від 18.02.2006 року № 181.
Відповідно п. 2.8 даного розпорядження, зазначено, що підставою для видачі ордеру, що ордер на кімнату АДРЕСА_2 надано ОСОБА_1 згідно з рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18.02.2005 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 лютого 2005 року зобов’язано адміністрацію та профспілковий комітет Київської міської клінічної лікарні № 2 надати ОСОБА_1 жиле приміщення в жилому будинку АДРЕСА_1та зобов’язано Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію затвердити рішення адміністрації та профспілкового комітету Київської міської клінічної лікарні № 2 про надання ОСОБА_1 жилого приміщення та видати ордер на жиле приміщення в жилому будинку АДРЕСА_1.
Згідно довідки Київської міської клінічної лікарні № 2 від 20.01.2006 року № 56, ОСОБА_1 вселена та проживає в спірному житловому приміщенні на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18.02.2005 року.)
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Житлового кодексу України, ізольоване жиле приміщення, що звільнилося в квартирі, в якій проживає два або більше наймачі, на прохання наймача, що проживає в цій квартирі і потребує поліпшення житлових умов (стаття 34), надається йому, а в разі відсутності такого наймача - іншому наймачеві, який проживає в тій же квартирі. При цьому загальний розмір жилої площі не повинен перевищувати норми, встановленої статтею 47 цього Кодексу, крім випадків, коли наймач або член його сім'ї має право на додаткову жилу площу. Якщо розмір ізольованої кімнати, що звільнилася, є меншим за встановлений для надання одній особі, зазначена кімната у всіх випадках передається наймачеві на його прохання.
Задовольняючи позовні вимоги позивачки, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при наданні позивачці кімнати № 7, яка звільнилась площею 13,2 кв.м. буде перевищувати максимальну норму житлової площі встановлену ст. 47 ЖК України, а саме буде становити 31,3 кв.м., що протирічить діючому житловому законодавству України.
За таких обставин слід прийти до висновку, що позовні вимоги позивачки не грунтуються на законі і задоволенню не підлягають. Позивачка та її представник не надали суду відповідних доказів та документів того, що позивачка та члени її сім*ї мають право на додаткову житлову площу. Постановлене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню.
Враховуючи те, що судом першої інстанції та апеляційним судом з’ясовані і витребовані всі необхідні матеріали по справі і з урахуванням діючих норм права, апеляційний суд вважає можливим постановити нове рішення.
Враховуючи обставини по справі апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки не грунутються на законі, а тому задоволенню не підлягають, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Ордер - правоустановлюючий документ індивідуального характеру, що видається виконавчим органом місцевої ради, до компетенції якого входить прийняття рішення про надання житла та видача документа, який є єдиною правовою підставою на вселення громадянина особисто або з його сім’єю у жиле приміщення. Підстав для визнання виданного ОСОБА_1 ордеру недійсним не встановлено, немає також підстав для визнаннянезаконним розпорядження Дніпровської районної у місті Києві адміністрації при вирішенні питання про надання ордеру ОСОБА_1, на кімнату АДРЕСА_2, оскільки права позивачки при цьому порушені не були, тому що вона немає право на надання кімнати, яка звільнилась в загальній квартирі № 27, тому що при цьому норма житлової площі перевищує максимальний розмір встановлений законом України, як встановлено ст. 54 Житлового кодексу України.
Керуючись ст. ст. 303,304,307,309,313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 07 травня 2009 року та ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-ті особи: ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, Київська міська клінічна лікарня № 2, Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового та нежитлового фонду» Дніпровської районної у м. Києві ради, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, визнання недійсним ордеру та надання ізольованого приміщення, що звільнилось у квартирі відмовити.
Рішення набирає законної чинності з моменту його оголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.