АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2660/2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Гончаренко П.П.
Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
При секретарі: Тахтаул О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ОСК „Гриф-2006", Запорізька районна державна адміністрація, Запорізька міська Рада про усунення перешкод у користуванні власністю та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
В березні 2008 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 третя особа: Долинська сільська рада Запорізького району Запорізької області, ОСК „Гриф-2006" Запорізька районна державна адміністрація, Запорізька міська рада про усунення перешкод у користуванні власністю та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
В позовній заяві зазначала, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 20.03.2007 року, вона є власником земельної ділянки № 25 в ОСК „Гриф-2006" площею 0, 1000 га у межах згідно з планом, яка знаходиться на території Долинської сільської ради Запорізького району. Відповідач ОСОБА_3 самовільно зайняв частину її ділянки у розмірі 0, 0370 га. і використовує під город.
Просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 25, зобов’язати відповідача ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки у розмірі 0, 0370 га і повернути ій.
В ході судового розгляду ОСОБА_4 уточнила позовні вимоги, посилаючись на ті самі обставини, просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 25, , зобов’язати відповідача ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки у розмірі 0, 0370 га, згідно плану меж земельної ділянки, а саме: частину ділянки, вказану на схемі літерами „3"-„К"-„В" загальною довжиною 30, 48 метра, по вісі „Г"- „Л" - „Ж" на 28, 15 метра.
У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, 3-тя особа Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.
В позовній заяві зазначав, що 20 березня 2007 року згідно з розпорядженням голови Запорізької районної державної адміністрації за № 2/51 від 03 березня 2007 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 ОСОБА_4 3азначений державний акт видано в порушення діючого законодавства. Земельний наділ ОСОБА_4 отримала частково на території земельної ділянки, яка закріплена за ОСК „Гриф-2006", а частково на території земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні понад 50 років. ОСК „Гриф-2006" отримав земельний наділ в оренду з порушенням законодавства на підставі незаконно затвердженого проекту землеустрою, який не відтворює дійсних меж земельної ділянки, яка повинна бути розташована тільки в межах земель Запорізького району. Проте зазначена земельна ділянка частково виходить за межі Запорізького району та частково розташована на території м. Запоріжжя.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 порушує його права як добросовісного користувача земельною ділянкою, просив суд скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 виданий на ім’я ОСОБА_4 від 20 березня 2007 року.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 19 вересня 2008 року позови об’єднані в одне провадження..
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2009 року первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою № 25, яка належить на праві власності ОСОБА_4 і знаходиться в ОСК «Гриф-2006» на території Долинської сільської ради Запорізького району, зобов’язавши відповідача ОСОБА_3 звільнено самовільно зайняту частину земельної ділянки у розмірі 0, 0370 га шляхом прибирання існуючих конструкцій, згідно плану меж земельної ділянки, повернути ОСОБА_4 цю частину самовільно зайнятої земельної ділянки та не чинити опір ОСОБА_4 у користуванні її земельною ділянкою.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 щодо скасування державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 20.03.2007 року, кадастровий номер 2322183500:12:001:0624 відмовлено.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційню скаргою ОСОБА_3. Посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_3 просив рішення суду скасувати, позов поданий ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 3алишити без розгляду, а справу за його позовом направити на новий розгляд.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_3 і його представників, пояснення представника ОСОБА_4П, представника міської Ради, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України (2768-14) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю.
Згідно ст. 212 ЗК передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власнику або землекористувачу.
Задовольняючи позов ОСОБА_4, суд дійшов обгрунтованого висновку, що вона як власник земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких порушень її права на землю.
Судом установлено, і цей факт ОСОБА_3 визнав, що будь-які рішення з приводу надання йому земельної ділянки не приймалися, у зв’язку з цим суд правильно прийшов до висновку про самовільне зайняття ним земельної ділянки. Право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0, 1000 га підтверджується державним актом ЯГ № 703018 від 20.03.2007 р., який зареєстрований в книзі записів реєєстрації державних актів № 01726000347 від 21.03.2007 р.
За таких обставин, коли було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки, суд обгрунтовано зобов’язав ОСОБА_3 звільнити її.
Посилання представників ОСОБА_3 на те, що не доведено факт користування частиною ділянки, яку просить звільнити ОСОБА_4, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_3 цей факт визнавав, проте не бажає звільнити ділянку.
Вимоги апеляційної скарги про залишення позову ОСОБА_4 без розгляду є неприйнятними. ОСОБА_5 має право на представництво інтересів ОСОБА_4, в тому числі на підписання позовної заяви, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 10 жовтня 2007р. Згідно з ч. 1 ст. 38 ЦПК України сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника. Недодержання вимог ст. 44 ЦПК України при відкритті провадження у справі не призвело до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування рішення.
При ухвалені рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.
Проте з викладеними у рішенні мотивами відмови ОСОБА_3 у позовів погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Суд установивши, що ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, не маючи документів, що посвідчують право, в обгрунтування відмови йому у позові про скасування державного акту на землю, послався на те, що не має правових підстав ставити під сумнів легітимність висновків державної землевпорядної експертизи документів щодо відведення земельної ділянки ОСК «Гриф-2006», законність розпоряджень органів публічної влади про передачу ОСОБА_4 у власність земельної ділянки та на те, що при отриманні земельної ділянки у власність з боку ОСОБА_4 не було допущено будь-яких порушень.
Проте умовою задоволення позову про скасування державного акту є порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.. А оскільки встановлено, що ОСОБА_6 користується земельною ділянкою без законних підстав, то передача у власність ділянки іншій особі не може порушувати законні права і інтереси ОСОБА_3
Наведені вище обставини свідчать про відсутність порушених, не визнаних чи оспорюваних відповідачами прав або охоронюваних законом інтересів ОСОБА_3 і відповідно до ст. 3 ЦПК України йому не належить право вимоги до ОСОБА_4 про скасування державного акту на землю, а тому у позові ОСОБА_3 необхіднло відмовити як неналежному позивачеві.А відтак всі інші обставини в будь-якому випадку не могли бути підставою для задоволення позову, заявленного неналежним позивачем і суд у відповідності до ст. ст. 3, 11, 214 ЦПК України не повинен був включати в рішення суду обставини щодо дотримання відповідними органами вимог законодавства під час передачі земельної ділянки в оренду та у власність.
З огляду на викладене рішення суду про відмову у позові ОСОБА_3 підлягає зміні в частині мотивів відмови. А відтак і доводи апеляційної скарги щодо обставин про передачу земельної ділянки в оренду ОСК «Гриф-2006» та у власність ОСОБА_4. не підлягають перевірці.
Доводи апеляційної скарги щодо меж Долинінської сільської Ради Запорізького району і меж Запорізької міської Ради не можуть бути прийняті до уваги, оскільки питання ромежування земель є спором між зазначеними Радами і ОСОБА_3 не відноситься до осіб, між якими виникли спірні питання.
Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 10 березня 2009 року змінити в частині мотивів відмови у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку. Відмовити у позові як неналежному позивачу.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте воно може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.