АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2553/09
Головуючий у 1-й інстанції:
Глевська Н.В. Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Онищенка Е.А.
Прокопенка О.Л. Суддів: Маловічко С. В.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року ОСОБА_5. Н.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В позові зазначала, що з серпня 1998 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі. Від вказаного шлюбу мають неповнолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2. З 01.12.2007 року ОСОБА_5 матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Посилаючись на вищевикладене просила стягувати щомісячно з ОСОБА_5 на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх доходів відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на одну дитину відповідного віку, до досягнення дітьми повнолітнього віку.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 березня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з того, що сторонами по справі створені належні умови для проживання дітей з кожним з них, по домовленості між сторонами діти в рівній мірі проживають з кожним з батьків, які в свою чергу, в рівній мірі утримують дітей, і тому підстави для стягнення аліментів з відповідача відсутні.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна оскільки вони не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки мають рівні обов’язки по утриманню дитини.
Згідно статті 181 СК України способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
В ході судового розгляду встановлено, що сторони у справі з 31 серпня 1998 року по березень 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбу. Мають двох неповнолітніх дітей, синів: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Батьки дітей, сторони у справі, проживають окремо.
Оскільки позивачка наполягає, що діти проживають з нею, згоди щодо того, з ким із них будуть проживати діти вони з колишнім чоловіком не дійшли, спір між сторонами у відповідності зі ст. 161 СК України, не вирішено, судова колегія вважає, що місце помешкання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, є місце проживання їх матері.
Доводи відповідача, які прийняв до уваги суд першої інстанції, стосовно того, що діти проживають разом з відповідачем тиждень на місяць і мають місце реєстрації за адресою батька, отримують від батька окремі тимчасові матеріальні блага у вигляді купівлі іграшок, ліків, мобільного телефону то що, на думку колегії не свідчать про наявність підстав про звільнення відповідача від обов’язку утримувати своїх неповнолітніх дітей постійно.
Дані обставини свідчать про те, що сторони дійшли домовленості, що до участі батька дітей у їх вихованні та його права на спілкування з ними, як то передбачено ст. 157 СК України.
Відповідач у справі має постійну роботу і заробіток, працюючи на Запорізької АЄС.
Позивачка наполягає, що діти проживають разом з нею і відповідач своє спілкування з дітьми використовує з метою не сплачувати аліменти на дітей. Просить стягнути з відповідача аліменти на двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно.
З огляду наведеного судова колегія вважає, що позов ОСОБА_4 підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки з урахуванням обставин, передбачених ст. 182 СК України відповідач ОСОБА_5, який має постійне місце роботи змозі забезпечити своїх неповнолітніх дітей на підставі ст. 183 СК України у частці від заробітку (доходу) в розмірі 1/3 частини, щомісячно, до їх повноліття.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає що рішення суду першої інстанції по цій справі підлягає скасуванню та ухваленню нового рішення про задоволення позову, виходячи з вищевикладених обставин.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 26 березня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_5, який народився у с Балки, Васиолівського району, Запорізької області на користь ОСОБА_4, аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи 03 березня 2003 року до досягнення дітьми повноліття.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.