Справа №22ц-1807/08     Головуючий у першій інстанції Разумовська О.Г.

Категорія 55     Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_3,

його представника ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2008 р. за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства ене-ргоностачальна компанія „Миколаївобленерго" (далі - ВАТ ЕК „Миколаївобленерго") про захист прав споживача та зустрічним позовом ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИЛА:

19 лютого 2008 р. ОСОБА_3 пред'явив у суді пізніше уточнений позов до ВАТ ЕК ,,Миколаївобленерго" про визнання неправомірними дій по відключенню його квартири від електропостачання.

Позивач вказував, що 18 жовтня 2007 р. контролерами відповідача була перевірена його квартира АДРЕСА_1 та складено акт про нібито порушення ним „Правил користування електричною енергію для населення, затверджених Постановою KM України від 26 липня 1999 р. (далі - Правила), а саме: „Зміна напрямку струму навантаження з використанням перемикача, який встановлено на ел. щитку. При ввімкненому перемикачу диск електролічильника обертається у зворотному напрямку".

За результатами розгляду вказаного акту рішенням енергопостачальника (далі -ЕПО) від 19 жовтня 2007 р. позивача зобов'язано сплатити 3837 грн. 08 коп. збитків, завданих безобліковим споживанням електричної енергії. Крім того, в день перевірки його квартира була відключена від електропостачання.

Вважаючи, що діями відповідача порушенні його права споживача на безперебійне отримання електричної енергії та посилаючись на та те, що порушень указаних Правил він не допускав, позивач просив суд визнати відключення його квартири від електропостачання неправомірним.

У свою чергу, 13 березня 2008 р. ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих безобліковим використанням електричної енергії.

У цьому позові зазначено, що 18 жовтня 2007 р. при перевірці контролерами ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" дотримання ОСОБА_3 указаних Правил були виявлені порушення, що в той же день було зафіксовано в акті Я №3289.

Рішенням ЕПО від 19 жовтня 2007 р. позивачу було нараховано до сплати 3837 грн. 08 коп. збитків за безоблікове використання електроенергії та запропоновано сплатити їх до 29 жовтня 2007 р.

10 січня 2008 p., після втручання у спір між сторонами Миколаївського ТП НКРЕ, комісія ЕПО суму збитків перерахувала та знизила до 1335 грн. 39 коп. Оскільки і таку суму збитків ОСОБА_3 добровільно не погасив, то ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" просило суд стягнути з позивача зазначену суму загаданої шкоди.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2008 р. у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, просив оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову та відмові у задоволенні зустрічного позову.

Вислухавши суддю -доповідача, пояснення сторін, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" (як енергопоста-чальник) (далі - ЕПО) і ОСОБА_3 (як споживач електроенергії) перебувають у договірних відносинах, зміст яких визначається Законом України від 16 жовтня 1997 р. (з наступними змінами) „Про електроенергетику", Законом України „Про захист прав споживачів" в редакції від 01 грудня 2005 p., вказаними вище Правилами та іншими нормативно-правовими актами. Внаслідок чого 01 січня 1980 р. позивачу був відкритий особовий рахунок №668028, як споживачу електричної енергії.

Зазначені обставини визнані сторонами в судових засіданнях, а тому, відповідно до ст. 61 ЦПК України, доказуванню не підлягають.

18 жовтня 2007 р. контролери ЕПО, при перевірці, яка фіксувалась відео зйомкою, електроустановок у квартирі позивача виявили порушення ним названих Правил, а саме: „Зміна напрямку струму навантаження з використанням перемикача, який встановлено на ел. щитку. При ввімкненому перемикачу диск електролічильника обертається у зворотному напрямку".

Вказане порушення було зафіксовано у акті №Я-3280, який ОСОБА_3 підписав без застережень.

Крім того, в день перевірки квартира позивача була відключена від електропостачання до 14 квітня 2008 р.

На підставі вказаного акту рішенням комісії ЕПО від 10 січня 2008 р. остаточно, після втручання у спір між сторонами Миколаївського ТП НКРЕ, було встановлено обсяг та вартість електроенергії, яка була використана позивачем, але недорахована внаслідок порушення ним зазначених Правил, у розмірі 1335 грн. 39 коп.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції в межах заявлених позовних вимог дійшов вірного висновку, що ОСОБА_3, як побутовий споживач, безоблі-ково використовував електричну енергію способом указаним в акті від 18 жовтня 2007 p.. а тому зобов'язаний нести відповідальність за шкоду, завдану ВАТ ЕК „Миколаївобленерго", в порядку, передбаченому ст. ст. 509, 526, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 26, 27 Закону України „Про електроенергетику" та пп. 48, 53 указаних Правил.

Цими пунктами Правил передбачено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у випадку самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

У разі виявлення представником ЕПО порушення споживачем тих же Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником ЕПО та споживачем.

На підставі такого акту, згідно п. 37 названих Правил ЕПО має право визначити величину збитків, завданих йому протиправними діями споживача, вимагати від нього відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією, та тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Абзацами 4, 5 п. 53 названих Правил та п. 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих ЕПО внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого Постановою KM України від 8 лютого 2006 р. визначено, що розмір збитків заподіяних ЕПО   внаслідок безоблікового користування електричною енергією, розраховується відповідно до Методики, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 p., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 р. (далі - Методика), та належним чином оформленого акта про виявлення порушення, за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольною зняття представником ЕПО показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Відповідно до п. 3.1.4 цієї Методики вона застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених п. 48 Правил, зокрема як у даному випадку, при використанні різноманітних пристроїв з метою зміни показів засобу обліку електричної енергії.

Таким чином, встановивши, що позивач допустив розкрадання електричної енергії вказаним способом, місцевий суд дійшов вірного висновку про необхідність задоволення зустрічного позову. А тому підстави для скасування оскарженого рішення в цій частині відсутні.

Разом з тим, не можна повністю погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких підстав для задоволення первісного позову.

Дійсно, як вище зазначалось, п. 37 указаних Правил встановлює право ЕПО тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Однак, п. 36 цих же Правил передбачає, що у разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати один місяць.

Оскільки ОСОБА_3 до 29 жовтня 2007 p., тобто до встановленого самим ЕПО строку, добровільно не сплатив ВАТ ЕК „Миколаївоблеперго" завдані збитки, а вирішення питання про їх відшкодування могло бути проведено лише у судовому порядку, то відключення квартири позивача від електропостачання на термін більш одного місяця с порушенням його права споживача, передбаченого як вище вказаними Законами, гак і Законом України від 24 червня 2004 р. „Про житлово-комунальні послуги".

Отже, не можна вважати правомірним відключення квартири позивача від електропостачання в період з 18 листопада 2007 р. по 14 квітня 2008 р. Проте, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні первісної позовної заяви, місцевий суд не звернув належної уваги на такі вимоги вказаних норм матеріального права та зазначені обставини справи, хоча вони мали суттєве значення для правильного вирішення спору.

В зв'язку з чим, відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення таких вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва   від 18 червня 2008 р. в частині вирішення первісного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ВАТ ЕК „Миколаївобленерго" по відключенню квартири АДРЕСА_2, де мешкає ОСОБА_3, від електропостачання понад один місяць, а саме: з 18 листопада 2007 р. по 14 квітня 2008 р.

В іншій частині вказане рішення місцевого суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня його проголошення.