Справа №22ц-1925/08     Суддя першої інстанції Висоцький М.Т.

Категорія 45     Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Танцуриній С.М., без участі сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою фермерського господарства „Оазис" Врадіївського району Миколаївської області (далі - ФГ „Оазис")

на заочне рішення Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2007 р. за позовом ОСОБА_2 до ФГ „Оазис" та СЗАТ „Батьківщина" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2007 р. ОСОБА_2 звернулась з позовом до ФГ „Оазис" в якому, посилаючись на безпідставне використання відповідачем належної їй земельної ділянки, площею 4,89 га, розташованої в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району, просила зобов'язати господарство повернути ділянку без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування.

Ухвалою суду до участі в справі як співвідповідача залучено СЗАТ „Батьківщина".

Заочним рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2007 р. позов задоволено. ФГ „Оазис" та СЗАТ „Батьківщина" зобов'язано повернути позивачці належну їй земельну ділянку без відшкодування затрат та судові витрати.

Ухвалою того ж суду від 19 червня 2008 р. заява ФГ „Оазис" про перегляд указаного заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі на зазначене заочне рішення місцевого суду представник ФГ „Оазис", посилаючись на невірну оцінку судом зібраних доказів та безпідставний висновок щодо незаконного використання земельної ділянки, просив рішення скасувати.

Вислухавши суддю - доповідача, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Державного Акта на право власності на земельну ділянку від 21 червня 2006 р. ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,89 га в межах території Гуляницької сільської ради Врадіївського району Миколаївської області (а.с.12).

За договором оренди земельної частки (паю) від 27 травня 2000 р. право користування цією часткою позивачка передала СЗАТ „Батьківщина". Проте рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 20 квітня 2007 р. зазначений договір розірвано.

Однак, в той же день відповідачі уклали між собою договір підряду, за ким ФГ „Оазис" взяло на себе обов'язок протягом 2007-2008 років виконувати комплекс робіт по обробці ґрунту, вирощуванню та збиранню врожаю на земельній ділянці позивачки. З того ж часу ФГ „Оазис" виконувало такі сільськогосподарські роботи, а восени 2007 року - засіяло цю ділянку озимими культурами.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що після розірвання вказаним судовим рішенням договору оренди земельної частки (паю) СЗАТ „Батьківщина", всупереч вимог ст. 34 Закону України „Про оренду землі" не повернуло ОСОБА_2 належну їй земельну ділянку, а ФГ „Оазис", достовірно знаючи про припинення зазначених орендних відносин та намір власника розпорядитися землею на власний розсуд, продовжувало користуватися нею, а восени 2007 р. ще й засіяло її озимими культурами.

В зв'язку з чим, суд обґрунтовано зобов'язав відповідачів повернути спірну земельну ділянку ОСОБА_2

Сам договір підряду, укладений 20 квітня 2007 р. між СЗАТ „Батьківщина" та ФГ "Оазис", на який посилається апелянт, не може вважатися достатньою правовою підставою використання відповідачем ФГ „Оазис" спірної ділянки через наступне.

Так, системний аналіз ст. ст. 837 - 864 ЦК України, якими визначено загальні положення про договір підряду, встановлено, що такий правочин передбачає лише виконання підрядником певних робіт та отримання оплати за виконану роботу. Тому, в даному випадку, прав та обов'язків землекористувача, які визначені ст. ст. 95, 96 ЗК України, ФГ „Оазис" не набув.

Разом з тим, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачі вчинили самовільне зайняття земельної ділянки позивачки, а тому поновлення прав останнього має здійснюватися за правилами та умовами, визначеними ст. 212 ЗК України.

Обставини справи свідчать про те, що протягом 2007-2008 років відповідачі користувалися земельною ділянкою після припинення орендних відносин на підставі уявного права на ділянку, тобто без належних на те підстав (самоуправно), а тому мають повернути ділянку власнику відповідно до ст. 34 Закону України „Про оренду землі". В зв'язку з чим, рішення місцевого суду в цій частині підлягає зміні.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують указані висновки місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для повного скасування оскарженого рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ФГ „Оазис" задовольнити частково.

Заочне рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області від 06 грудня 2007 р. змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення висновок про самовільне зайняття земельної ділянки відповідачами СЗАТ „Батьківщина" та ФГ „Оазис" та посилання на положення ст. 212 ЗК України, як норму, на підставі якої вирішено справу.

В іншій частині вказане рішення місцевого залишити без зміни.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України.