Справа № 22 Ц -1783/ 2008 p.     Суддя 1-ї інстанції: Яворська Ж.М.

Категорія - 55     Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня   2008 р.   Судова колегія судової палати в цивільних справах о

Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:        Галущенка О.І.

суддів:     Колосовського С.Ю., Шолох З.Л.

при секретарі -    Фірсовій Т.В. за участю:

позивача -     ОСОБА_2

представників

відповідача -     Баришнікова А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

директора   ТОВ   "Фабрика   окон"   на   рішення      Центрального районного суду м. Миколаєва   від 03. 04. 2008 p., постановлене за

позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Фабрика окон"    про визнання договору удаваним, скасування частини його умов, стягнення пені та відшкодування   моральної шкоди,

встановила:

21.11.2006 р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ТОВ "Фабрика окон" про визнання договору удаваним, скасування частини його умов, стягнення пені та відшкодування   моральної шкоди.

Позивач зазначав, що відповідно до умов договору купівлі-продажу, укладеного з відповідачем, він сплатив 19.09. 2006 р. частину вартості 2- х вікон, які мав виготовити та встановити в його квартирі відповідач, у розмірі 500 грн.

Відповідач, в свою чергу зобов'язався до 31.10.2006 р. виготовити вікна та здійснити їх монтаж.

Оскільки відповідач просрочив виконання замовлення, а зазначений договір є правочином удаваним тобто, таким, що прикриває договір підряду, позивач просив про стягнення пені за прострочку виконання зобов'язання, відшкодування моральної шкоди та задоволення інших вимог.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва     від 03. 04. 2008 р. постановлено про задоволення позову частково.

Зокрема, постановлено стягнення з відповідача на користь позивача 883 грн. 50 коп. пені та 200 грн. моральної шкоди, а також відшкодовано до бюджету за рахунок відповідача 81 грн. судових витрат.

Цим же рішенням відмовлено у задоволенні решти вимог.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення та просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушенням судом норм процессуального та матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованністьрішення місцевого суду у межах оскарження, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково   з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за замовленням позивача відповідач виготовив та встановив в його квартирі два металопластикових вікна з полівінілхлориду, на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.2006 р.

Відповідно до цієї угоди ціна замовлення складала 950 грн.

500 грн. замовник сплатив при підписанні угоди, а решту плати у розмірі 450 грн мав сплатити після доставки вікон та їх монтажу у його квартирі до 31.10.2006 р.

Відповідач доставив вікна та встановив їх лише 02.12.2006 p., тобто допустив прострочку виконання зобов'язання на 31 день, що згідно з вимогами ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» є підставою для сплати пені замовнику у розмірі 3% загальної вартості замовлення.

Повно та всебічно дослідивши ці обставини справи, суд прийшов до правильного висновку щодо обгрунтованності позовних вимог в частині стягнення пені, виходячи з доведенності факту прострочки виконання замовлення.

В той же час, колегія суддів вважає, що виходячи з обставин правопорушення, штрафного характеру пені та відсутності прямих збитків, розмір пені, який підлягає стягненню, слід зменшити на підставі приписів ч.3 ст. 551 ЦК України до 500 грн., змінивши в цій частині рішення місцевого суду.

Вирішуючи спір в частині відшкодування моральної шкоди, завданої неналежним виконанням, суд не врахував, що підставою для відшкодування моральної шкоди споживачу є не будь-яке порушення його прав, передбачених договором чи законом, а лише факт заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров'я людини продукцією.

Оскільки такого факту не встановлено, то рішення в цій частині підлягає скасуванню, у відповідності до приписів п. п. 1, 2, 4 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового по відмову у відшкодуванні моральної шкоди.

Що стосується інших позовних вимог, то їх вирішено судом у відповідності до вимог чинного матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про недоведеність факту прострочення виконання не можуть бути прийняті до уваги, як такі, що суперечать дійсним обставинам справи та вимогам закону.

Зокрема, згідно з правилами ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З договору та розписки виконавця на примірнику договору ( а.с. 75) вбачається, що замовник, який мав сплатити решту повної вартості замовлення виконав свою частину зобов'язання 02.12.2006 р. тобто, після виконання замовлення, до складу якого входить також і монтаж вікон( а.с. 73).

Встановлене свідчить про доведеність факту прострочки виконання на 31 день.

Виконавець, в свою чергу, не довів власні заперечення і не надав суду доказів того, що доставку та монтаж вікон було здійснено своєчасно, тобто до 31.10.2006 p., або що несвоєчасне виконання замовлення сталося з вини замовника.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу директора ТОВ "Фабрика окон" - задовольнити частково.

Рішення   Центрального районного суду м. Миколаєва     від 03. 04. 2008 р. - змінити.

Стягнути з ТОВ "Фабрика окон" на користь ОСОБА_2 пені у розмірі 500 грн.

Рішення в частині відшкодування моральної шкоди скасувати і в цій частині постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ТОВ «Фабрика окон» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення місцевого суду залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.