Справа № 22 Ц- 1642/ 2008 р.     Суддя   1-ї інстанції: Сотська С. О.

Категорія-34     Суддя-доповідач апеляційного суду:Галущенко О.І.

РІШЕННЯ

2008 р., жовтня   місяця,  08 дня,Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого:      Галущенка О.І.

суддів:     Шолох З.Л., Колосовського С.Ю.

при секретарі -   Фірсовій Т.В.

за участю:

відповідачів -      ОСОБА_2

представника

співвідповідача -ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області   від 16.05.2008 р. у справі за

позовом ОСОБА_4  до   ВАТ   «Мрія»  та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

11.05.2008 р. ОСОБА_4 звернувся з позовом до ВАТ «Мрія» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої    внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Позивач зазначав, що 12.11.2004 p., відповідач, який керував трактором МТЗ-80 реєстраційний НОМЕР_2 рухався по автошляху Первомайськ - Криве Озеро з плугом без задніх габаритних ліхтарів, плуг був без позначень, передбачених п. 30.3 п.п. «з».

Зазначені порушення призвели до скоєння наїзду на плуг та пошкодження належного йому на праві власності автомобіля НОМЕР_1.

В результаті цієї ДТП автомобіль дістав механічні пошкодження.

Пошкодженням автомобіля йому завдано матеріальної шкоди, яку відповідач повинен відшкодувати йому відповідно до обсягу його вини, яка становить 50%, згідно з постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 09.03.2006 р.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив про відшкодування йому шкоди у розмірі   4625 грн. 50 коп.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.05.2008 р. постановлено про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 4625 грн. 50 коп.

Цим же рішенням позивачу відшкодовані судові витрати у розмірі 81 грн. 00коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, посилаючись на відсутність достовірних доказів його вини у порушенні ПДР та заподіяння шкоди позивачу.

В засіданні апеляційного суду він також посилався на застосування позовної давності.

Перевіряючи законність та обгрунтованність оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню    виходячи    з таких підстав.

Ухвалюючи рішення суд виходив з наявності змішаної вини водіїв транспортних засобів.

Суд також вважав, що немає підстав для застосування позовної давності.

Але з такими висновками суду погодитись у повному обсязі неможливо.

Згідно з вимогами ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З матеріалів справи вбачається, що 12.11.2004 р. сталася ДТП за змішаної вини, відповідача та позивача, які керували колісними транспортними засобами.

В результаті цієї ДТП належні сторонам транспортні засоби дістали механічні пошкодження.

В тому ж місяці було складено протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням винної особи, а 19.11.2004 р. позивач звернувся до експерта-оцінювача для визначення розміру завданої йому шкоди.

Згідно з висновком оцінювача загальна вартість збитків, завданих пошкодженням автомобіля складає 5952 грн. 68 коп. (а.с.11).

Порівняно значну шкоду завдано і власнику трактора у з'язку з пошкодженням плуга та причепного пристрою, що підтверджується поясненнями співвідповідачів, постановою Первомайського міськрайонного суду від 09.03.2006 р. та іншими матеріалами справи.

Таким чином, про порушення свого права позивач дізнався в листопаді 2004 р.

З цього ж часу почався і перебіг строку позовної давності.

Позивач звернувся до суду за захистом свого права лише в серпні 2008 p., тобто після спливу зазначеного строку у листопаді 2007 р.

Доказів поважності причин, з яких пропущено строк звернення до суду позивач не надав і в судовому засіданні таких причин не встановлено.

Згідно з приписами ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України, сплив строку позовної давності є підставою для відмови у позові, якщо про її застосування заявлено стороною у спорі та якщо відсутні поважні причини для його поновлення.

З протоколу судового засідання вбачається, що представник ВАТ «Мрія», яке приймало участь у справі у якості сторони, оголосив письмові заперечення проти позову, пославшись на сплив строку позовної давності.

В той же час, ОСОБА_2, який був в подальшому притягнутий до участі у справі у якості співвідповідача, всупереч правилам ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не роз'яснювалось право відповідача на вчинення такої процесуальної дії, як заява про застосування позовної давності, хоча в засіданні апеляційного суду він таку заяву підтримав.

Суд першої інстанції не звернув увагу на зазначені обставини і не обговорював  правові   наслідки   заяви   сторони,   а  тому  рішення   має   бути скасоване, у відповідності до приписів п. п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України та ухвалене нове про відмову у задоволенні позовних вимог на підставі спливу строку позовної давності за заявою сторони у спорі.

Керуючись ст-303, 307, 309, 316   ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області   від 16.05.2008 р.-скасувати.

Постановити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ВАТ «Мрія» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.