АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2009 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Міхасішина І.В.

Суддів: Щолокової О.В., Матківської М. В.

При секретарі: Ставнійчук С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Вінниці апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, -

встановила:

В лютому 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вінницької міської ради про визнання права власності на цегляні гаражі, розташовані біля будинку № 38 по вулиці Р. Скалецького в м. Вінниці, посилаючись на те, що їх будівництво здійснено на підставі дозволу заступника голови міської ради від 01.03.2002 року. Відповідно до нового плану-погодження про виділення земельної ділянки під будівництво об’єктів нерухомого майна та викопіювання управління містобудування і архітектури від 24.03.2008 року будь-які обмеження відсутні, тому просив про задоволення позову.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Справа № 22-1462/2009 Головуючий в першій інстанції: Грабик В.В.

Категорія 6 Доповідач: Міхасішин І.В.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2008 року, яке набрало законної сили, скасовано рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 17.12.2007 року; позов Вінницької міської ради до ПП «Контакт-2» та ОСОБА_3 про знесення самочинно побудованих цегляних споруд задоволено та зобов’язано ОСОБА_3 знести за власний рахунок шість цегляних будівель поАДРЕСА_1, які використовуються в якості пункту діагностики технічного обслуговування автомобілів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та відображено в рішенні колегії суддів від 13.02.2008 року, земельна ділянка під будівництво гаражів біля будинку № 38 по вулиці Р.Скалецького в м. Вінниці у встановленому законом порядку ОСОБА_1. не надавалась, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 376 ЦК України зазначені об’єкти нерухомого майна є самочинним будівництвом.

Згідно із ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 та відмову в їх задоволенні.

Рішення місцевого суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.