АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1740/2009

Категорія ЦП: 5

Головуючий у інстанції: Плавич І.В.

 Доповідач: Градовський Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2009р. м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справа х апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Артеменко І.А.

Суворова В.О.

при секретарі: Ксендзюк І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 травня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про захист права власності та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2006р. ОСОБА_5 звернулася до суду із позивом до ОСОБА_3 про захист права власності та відшкодування моральної шкоди.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що вона є власником земельної ділянки № 945, загальною площею 0, 070га, розташованої на території Затоківської селищної ради СТ „Прибой" Білгород-Дністровського району Одеської області.

26 грудня 2001р. позивачка продала ОСОБА_3 частину ділянки № 945, площею 0, 03га, після чого остання почала будувати на придбаній ділянці двоповерховий будинок. А у 2004р. провела у дім електропроводи довжиною 30м через її ділянку, крім того збудувала два каналізаційних відстійника на відстані 4-х метрів від колодязя з питною водою, та на відстані 8 метрів від вікон будинку позивачки. Тому ОСОБА_5 просить зобов'язати відповідачку демонтувати проводи електропостачання, які проходять через її земельну ділянку, демонтувати каналізаційні відстійники по межі з її земельною ділянкою, а також стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 50000грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 23 травня 2008р. позов задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати проводи електропостачання, які проходять через земельну ділянку ОСОБА_5 за № 945, яка розташована на території Затоківської селищної ради СТ „Прибой".

Зобов'язано ОСОБА_3 демонтувати каналізаційні відстійники, що розташовані по межі з земельною ділянкою за № 945, яка розташована на території Затоківської селищної ради СТ „Прибой".

 Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 1000грн.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить заочне рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обгрунтованість заочного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним скаргу задовольнити частково, заочне рішення суду скасувати, з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 є власником земельної ділянки № 945 загальною площею 0, 070га, яка розташована на території Затоківської селищної ради в СТ „Прибой", а відповідачка є власником земельної ділянки площею 0, 03га розташованої рядом, на території тієї ж селищної ради. Оскільки відповідачка провела кабель електропостачання через земельну ділянку позивачки, а також розмістила каналізаційні відстійники, суд вважав порушеними права ОСОБА_6, а тому зобов'язав ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні власністю. При цьому, суд вважав можливим прийняти заочне рішення, оскільки відповідачка в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання.

Проте з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам по справі, суд неправильно застосував норми процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що вказані порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому судова колегія відповідно до ч. 1 п.3 ст. 3ИЦПК України вважає необхідним заочне рішення суду скасувати, справу повернути до суду першої інстанції з наступних підстав.

Як визначено в ч.3 ст. 74ЦПК України судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам.

Порядок вручення вказаних розписок визначений ч.5 ст. 74ЦПК України, а у разі, коли відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ, викликається в суд через оголошення у пресі (ч.9 ст. 74ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, про виклик в судове засідання на 21 березня 2006р. ОСОБА_3 є повістки, що підтверджує той факт, що відповідачка місце постійного проживання не змінила (а.с. 24). Однак, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та вважав необхідним повідомити відповідачку про виклик в судове засідання в пресі (а.с. 44).

При таких обставинах, судова колегія вважає, що оголошення в пресі про виклик ОСОБА_3 в судове засідання на 23 травня 2006р. не можливо вважати належним сповіщенням, оскільки фактичне місце проживання та реєстрації відповідачки не змінювалось.

Крім того, як визначено в ст. 114ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Приймаючи справу до свого провадження, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спір йде про нерухоме майно, місцезнаходження якого є Білгород-Дністрвоський район Одеської області.

При таких обставин, судова колегія вважає, що заочне рішення суду не можливо вважати законним та обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, для належного повідомлення відповідача, та вирішення питання щодо правильної підсудності справи.

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - задовольнити.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 23 травня 2006р. скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.