Справа № 10с -44 2009 р.

 Категорія ст. 175 ч. 1  

Головуючий в 1-й інстанції Санін В.М.

Доповідач Авраменко М. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - Зубара В.В. суддів - Авраменка М. Г., Літвінова Е.В. з участю прокурора - Мітлицького В.П. та адвоката - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією захисника ОСОБА_1

на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2009 року, про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора м. Біла Церква про порушення кримінальної справи від 20.02.2009

встановила:

20 лютого 2009 р. прокурор м. Біла Церква порушив кримінальну справу щодо виконуючого обов»язки голови правління ЗАТ науково-виробничої фірми «Ферокерам» м. Біла Церква за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України, за фактом безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш ніж за один місяць.

ОСОБА_2 подав скаргу на вказану постанову до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Просив постанову прокурора скасувати та винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Судом першої інстанції було розглянуто скаргу ОСОБА_2 за результатами розгляду скарги було винесено постанову про залишення її без задоволення.

Не погоджуючись з таким рішення захисник ОСОБА_2 подав апеляцію на постанову суд першої інстанції.

Вважає, що постанова суду незаконна, яка постановлена всупереч вимогам ст. ст. 6, 94, 98, 236-8 КПК України. Просить її скасувати та закрити провадження у справі.

На обгрунтування своїх вимог зазначає в апеляції, що суд розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен був перевіряти наявність приводів і підстав для винесення постанови. ст. 94 КПК України встановлено, що кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

20 лютого 2009 р. прокурором м. Біла Церква порушено кримінальну справу проти ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України. В обгрунтування підстав для порушення кримінальної справи прокурором вказано, що станом на 18.02.2009 р. заборгованість по заробітній плати на ЗАТ НВФ «Ферокерам» становить 1627983 грн., яка утворилась за серпень 2008 р. - січень 2009 р.

Матеріали справи, у тому числі пояснення ОСОБА_2, матеріали перевірки державної інспекції праці, розрахунки сум заборгованості по заробітній платі та сум щомісячних виплат заробітної плати свідчать, що заробітна плата за час перебування ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов»язки керівника підприємства виплачувалась щомісячно, тобто з дотриманням Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України.

В діях ОСОБА_2 відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України.

Суд першої інстанції не дав вказаним обставинам належної оцінки, та безпідставно, всупереч вимогам ст. 6 КПК України, не закрив кримінальну справу за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.

Прокурором справа була порушена незаконно.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які підтримали апеляцію та обставини викладені в ній і просили задоволити її вимоги, пояснення прокурора про відсутність підстав для скасування постанови суду і постанови прокурора про порушення справи та наявність ознак злочину в діях ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, виходячи з наступного.

За ч. 1 ст. 175 КК України кримінальна відповідальність настає у разі безпідставної невиплати заробітної плати більш ніж за один місяць, вчиненої умисно керівником підприємства.

В скарзі на постанову прокурора апелянт зазначав, що у підприємства не було об»єктивної можливості здійснити виплату заробітної плати працівникам підприємства у зв»язку зі скрутним фінансово-економічним станом підприємства. Спрямування коштів на нагальні потреби підприємства, а не виплата зарплати, були вимушеними, щоб не допустити зупинки і банкрутства підприємства.

Виплата заробітної плати за період його роботи здійснювалася частково і приймалися міри по зменшенню заборгованості, яка утворилася до його при призначення на посаду.

Прокурор, обгрунтовуючи підстави порушення справи, зазначив, що в порушення вимог ст. 95 КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» замість виплати заробітної плати в першочерговому порядку, отримані від виробничої діяльності кошти витрачені на щомісячну сплату податків та внесків до цільових фондів, оплату за сировину та матеріали, за електроенергію та газ, водопостачання, сплату відсотків за кредитами та інші платежі в інтересах виробництва.

Згідно ч. 2 ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Розглядаючи скаргу ОСОБА_2 суд першої інстанції фактично не перевірив наявності підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи та не навів мотивів залишення поза увагою доводів апелянта про поважність причин затримки виплати заробітної плати, тобто про відсутність таких ознак злочину, як безпідставність та умисність невиплати заробітної плати.

За таких обставин колегія суддів вважає, що при новому розгляді справи суд повинен перевірити більш ретельно доводи скарги про відсутність підстав у прокурора для винесення постанови про порушення справи, та дати їм належну юридичну оцінку.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію ОСОБА_2 задовільнити частково.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 березня 2009 р. про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову прокурора м. Біла Церква про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 175 КК України - скасувати.

Справу направити на новий розгляд у той же суд, іншим суддею.