Справа № 11-228 / 2009
Категорія: ч. 1 ст. 286 КК України
Головуючий в 1-й інстанції Мартинов Є.О.
Доповідач Ігнатюк О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2009 року. м. Київ.
Колегія суддів судової падати зкримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:головуючого Ігнатюка О.В.
суддів Капічон О.М., Костенко І.В.
з участю: прокурора Нечепоренко С.П.,
потерпілого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2008 року,
встановила:
Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2008 року
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, працюючого водієм ТОВ «Баланс» м. Бориспіль, який мешкає в АДРЕСА_1, раніше не судимого
засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до 2-х років обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування основного покарання звільнено із випробуванням та встановлено іспитовий строк тривалістю в 1 рік;
на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації;
стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3:
6598 грн. 79 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди,
5000 грн. в рахунок відшкодування немайнової шкоди,
5000 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги;
стягнуто із ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Київській області 633 грн. 42 коп.;
вирішене питання про речові докази.
Згідно із вироком, злочин засудженим був вчинений за наступних обставин.
16 березня 2008 року близько 19 год. ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Лютневій від вул. Шевченка в напрямку вул. Головатого м. Бориспіль Київської області. Грубо порушивши вимоги пунктів 2.9 «а», 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 ПДР України ОСОБА_4 не впорався із керуванням, виїхав на узбіччя, де вчинив наїзд на стоячий, належний громадянину ОСОБА_5, автомобіль «Ніссан Навара» д/н НОМЕР_2, який від зіткнення здійснив наїзд на належний ОСОБА_6 автомобіль НОМЕР_3, який стояв попереду. Внаслідок ДТП пасажири автомобіля «BMW» ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Порушення ОСОБА_4 пунктів 2.9 «а», 10.1, 12.1, 12.2, 12.4 ПДР України перебуває у прямому причинному зв'язку із ДТП та наслідками у вигляді завдання потерпілому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
В апеляції потерпілого вказано на незаконність вироку та необхідність його зміни. В обгрунтування апеляції потерпілий послався на те, що судом неправильно був розв'язаний цивільний позов. Розмір відшкодування майнової шкоди судом необгрунтовано був зменшений до 6598, 79 грн., дане рішення у вироку суд не мотивував. Розмір відшкодування немайнової шкоди судом необгрунтовано був зменшений до 5000 грн., при цьому судом із неналежною повнотою був врахований увесь обсяг його моральних страждань, ступінь утрати нормальних життєвих зв'язків, необхідність додаткових зусиль для організації життя. Вважав, що засуджений необгрунтовано був звільнений від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Просив вирок змінити, стягнути на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 21 788 грн. 79 коп., в рахунок відшкодування немайнової шкоди - 100 000 грн. та не застосовувати щодо засудженого звільнення від відбування покарання із випробуванням в частині додаткового покарання.
До початку розгляду справи апеляційним судом потерпілий ОСОБА_3 змінив вимоги своєї апеляції. Просив збільшити розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди до 50 000 грн., вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4 в іншій частині просив залишити без змін.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
потерпілого, який підтримав свою апеляцію із внесеними до неї змінами, вважав, що розмір відшкодування заданої йому моральної шкоди не відповідає розміру його моральних страждань, просив задовольнити його апеляцію, вирок змінити та стягнути із засудженого на його користь у рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди 50 000 грн., а у решті залишити вирок без змін;
прокурора, який апеляція потерпілого із внесеними до неї змінами вважав обгрунтованою, послався на те, що дійсно розмір відшкодування моральної шкоди, який визначений судом першої інстанції не відповідає ступеню моральних страждань потерпілого, не заперечував проти задоволення апеляції потерпілого, зміни вироку та стягнення на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн., пославшись при цьому на те, що внесені потерпілим до його апеляції зміни не тягнуть погіршення становища засудженого;
вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення.
Висновки суду, щодо фактичних обставин вчинення злочину, доведеності вини засудженого у вчиненні злочину, кваліфікації його дій, призначеного покарання та розв'язання позову в частині відшкодування матеріальної шкоди стверджуються зібраними у справі доказами і не оспорюються учасниками судового розгляду.
У зв'язку із тим, що внесені потерпілим до його апеляції зміни не погіршували становища засудженого, то колегія суддів вважала за необхідне, у відповідності до ст. 365 КПК України переглянути вирок в межах апеляції потерпілого із внесеними до неї змінами, у відповідності до яких вирок оскаржувався лише в частині розв'язання цивільного позову про відшкодування моральної шкоди.
Щодо доводів апеляції потерпілого про незаконність вироку в частині розв'язання цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, то вони на думку колегії суддів є обгрунтованими.
Судом першої інстанції обгрунтовано було визнано те, що внаслідок злочину, вчиненого засудженим потерпілому ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди, а тому ця шкода, у відповідності до ст. 1167 ЦК України і ст. 28 КПК України підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала, тобто засудженим. Проте, при визначенні розміру відшкодування судом першої інстанції було допущено помилки. Так, при визначенні цього розміру судом першої інстанції із неналежною повнотою були враховані: ступінь моральних страждань потерпілого, вимушеність змін у його повсякденному житті, тривалість цих змін, наявність психологічних наслідків, необхідність вжиття комплексу заходів, необхідних для психологічної реабілітації потерпілого. Із урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у 5000 грн., який визначений судом першої інстанції не відповідає розміру та ступеню моральних страждань потерпілого. Це указує на незаконність вироку у цій частині, а тому у даній частині вирок підлягає зміні.
Із урахуванням ступеню моральних страждань потерпілого, вимушеності змін потерпілого у повсякденному житті, тривалості існування цих змін та тривалості страждань потерпілого, наявності психологічних наслідків та необхідності вжиття комплексу реабілітаційних заходів, адекватний та необхідний розмір відшкодування завданої потерпілому моральної шкоди колегія суддів визначає у сумі 50 000 грн. В зв'язку із цим колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині розв'язання цивільного позову про відшкодування моральної шкоди змінити, збільшити розмір відшкодування до 50 000 грн., задовольнивши апеляцію потерпілого в редакції із внесеними до неї змінами.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію потерпілого ОСОБА_3 задовольнити.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4 змінити.
Збільшити розмір грошової суми стягнутої із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування завданої йому моральної шкоди до 50 000 грн.
В іншій частині вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 30 грудня 2008 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.