ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" липня 2007 р. Справа № 20/2154-А
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іоннікової І.А.
суддів: Веденяпіна О.А.
Черпака Ю.К.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Пилипчук Н. Ю. (довіреність №1183/06 від 14.06.2006р.),
від відповідача: Сафонова Є.В. (довіреність від 25.06.2007 року),
від прокуратури: Сидоренко О.П. (посвідчення №45),
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод", смт. Теофіполь Хмельницької області
на постанову господарського суду Хмельницької області
від "21" серпня 2006 р. у справі
за позовом прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області, смт.Теофіполь Хмельницької області
до Відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод", смт.Теофіполь Хмельницької області
про стягнення 331000,98 грн. боргу, з яких 53582, 43 грн. штрафні санкції, 277418,55 грн. пені
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.08.06 року у справі № 20/2154-А позов прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі до відкритого акціонерного товариства „Теофіпольський цукровий завод” - задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства „Теофіпольський цукровий завод” на користь управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі 53582,43 грн. штрафних санкцій та 277418,55 грн. пені.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а при винесенні оскаржуваної постанови допущено порушення норм матеріального та процесуального права.
Зокрема скаржник вказав, що на виконання п. 3.13. Інструкції про застосування Порядку погашення заборгованості підприємств, установ та організацій із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом вексельних розрахунків, затвердженої наказом Пенсійного фонду України від 10.08.99р. № 109, ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" акцептував векселі і повернув їх до Управління Пенсійного фонду України в Теофіпольському районі Хмельницької області для реалізації останніх уповноваженим підприємством Пенсійного фонду на відкритих торгах.
Скаржник вважає, що у позивача не повинно бути претензій, оскільки переказані векселі № 3217011257, № 3217011258, №3217011259 на загальну суму 579267 грн., якими була оформлена заборгованість підприємства перед Песійним фондом, повинна бути погашена, хоча ВАТ "Теофіпольський цукровий завод" всупереч п. 2.18. вказаної Інструкції, не було отримано жодного повідомлення від позивача про списання заборгованості.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає оскаржувану постанову незаконною та необгрунтованою, просить її скасувати та прийняти новий судовий акт, яким в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Прокуратура Теофіпольського району у відзиві на апеляційну скаргу заперечила проти доводів викладених у скарзі, вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор та представник ПФУ у Теофіпольському районі в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, просять постанову господарського суду Хмельницької області залишити без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство "Теофільський цукровий завод" смт. Теофіполь зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та є платником внесків до Пенсійного Фонду України.
У відповідача на 03.03.06р. утворилася заборгованість в сумі 331000,98 грн., з яких штрафні санкції 53582,43 грн. та пеня - 277418,55 грн. Зазначений борг виник за період з грудня 2004 року по березень 2006 року у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем страхових внесків до управління ПФ України.
Заборгованість підтверджується, як поданим позивачем розрахунком її суми, так і рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) обо несвоєчасну сплату страхувальникам страхових внесків за №68 від 03.03.2005 року, № 74 від 14.03.2005 року та № 292 від 26.09.2005 року., розрахунком штрафних санкцій та пені, картками особового рахунку відповідача.
Перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ст. 106 ч. 9 п. 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; при цьому згідно ч. 15 ст. 106 зазначеного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Згідно п. 6 ст. 17 вищезазначеного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п. 6 ст. 20 даного Закону, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Порядок розрахунку санкцій визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затв. постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року за № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004р. за № 64/8663 , із змінами і доповненнями.
Зокрема, згідно п. 9.3.2 Інструкції, рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:
1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;
3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки. Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Крім того, згідно п. 10.1. Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.
Апеляційна інстанція погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вищезазначені рішення прийняті управлінням ПФУ в Теофіпольському районі відповідно до норм чинного законодавства.
28.09.04р. управління ПФУ в Теофіпольському районі направило на примусове виконання наказ господарського суду №18/2801 від 17.09.04 р. про стягнення заборгованості в сумі 796145,84грн з ВАТ „Теофіпольський цукровий завод". 07. 10.04р боржник звернувся до господарського суду з заявою про відстрочку виконання наказу. Ухвалою господарського суду від 28.10.04 №18/2801 відстрочено виконання рішення суду по справі №18/2801 до 01.03.05р. Згідно цієї ухвали 02.11.04р Державною виконавчою службою в Теофіпольському районі винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.
01.10.04р. управлінням ПФУ в Теофіпольському районі та ВАТ „Теофіпольський цукровий завод" складено акт №1 про те що заборгованість по даному підприємству станом на 01.10.04р. становить всього 796146 грн.
9.11.2004 року управлінням ПФУ в Теофіпольському районі та ВАТ „Теофіпольський цукровий завод" було оформлено заборгованість трьома переказними векселями № 3217011257, № 3217011258, №3217011259 15.11.2004р. Головним управлінням ПФУ в Хмельницькі області та Спеціалізованим державним підприємство Пенсійного фонду України складено договір №7 про реалізацію переказних векселів, якими оформлено заборгованість ВАТ „Теофіпольський цукровий завод" на загальну суму 579267,00грн. (заборгованість з фінансових санкцій та пені більше одного року) з відкритих торгів. Дана заборгованість була сплачена платіжним дорученням від 08.12.04 №2072 в сумі 135162,30грн. та сума дисконту 57926,70 грн., платіжним дорученням від 10.12.04 № 2079 в сумі 135162,30грн. та сума дисконту 57926,70 грн., платіжним дорученням від 16.12.04 №2129 в сумі 135162,30грн. та сума дисконту 57926,70 грн.
Відповідач не довів в установленому законом порядку неправомірність порядку погашення заборгованості, що оформлена векселями.
Суд апеляційної інстанції неодноразово оголошував перерву у судовому засіданні для надання відповідачу можливості надати суду власний розрахунок заборгованості. З метою усунення можливих розбіжностей у визначенні суми заборгованості апеляційна інстанція неодноразово зобов'язувала відповідача провести з позивачем звірку розрахунків та надати суду відповідний акт із зазначенням спірних сум, якщо такі є. Проте, відповідач вимоги ухвали суду апеляційної інстанції не виконав, свого представника для проведення взаємозвірки до позивача не направив, доводів позивача щодо порядку зарахування спірних сум - не спростував.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Крім того, позивачем не прийняті до уваги розділу 6 роз'яснення Про застосування Порядку погашення заборгованості підприємств, установ та організацій із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування шляхом оформлення її векселями , де визначено, що пеня за несвоєчасну сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на заборгованість, що оформлена векселем, нараховується на загальних підставах до дня надходження коштів у рахунок оплати векселів.
Загальні підстави нарахування пені визначені в п.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, де визначено, що одночасно на суми своєчасно несплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів , розрахована за кожен день прострочення платежу.
13.03.05р. позивачем було прийнято рішення №68 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у т.ч. донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду (а.с.51). Це рішення відповідачем не було оскаржене і підлягає виконанню.
Апеляційна інстанція погоджується з доводами позивача щодо правомірності нарахування фінансових (штрафних) санкцій та винесення рішень №74 від 14.03.05р. та №292 від 26.01.05р.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції у повному ооб'ємі досліджено усі обставини справи та правомірно зроблено висновок щодо застосування позивачем до відповідача 53582,43 грн. штрафних санкцій та 277418,55 грн. пені.
Доводи скаржника спростовуються вищевикладеним, не грунтуються на нормах чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і підстави для її задоволення - відсутні. Постанова господарського суду Хмельницької області від 21 серпня 2006 року у справі №20/2154-А є законною та обгрутованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, п.п.6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Теофіпольський цукровий завод" залишити без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21 серпня 2006 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Іоннікова І. А.
судді:
Веденяпін О.А.
Черпак Ю.К.
Віддрук. 4 прим.
1- до справи
2,3- сторонам
4- в наряд