Справа № 22-Ц-2882/2008 Головуючий в 1 інстанції Пархоменко В.М.
Доповідач в 2 інстанції Дьоміна О.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справа х Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді: Дьоміної О.О.,
Суддів: Волохова Л.А., Малорода О.І.,
при секретарі: Кахно І.А.
розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Березанської міської ради Київської області на рішення Березанського міського суду Київської області від 02 червня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Березанської міської ради Київської області, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут» про визнання договору на участь у пайовому будівництві недійсним, визнання рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області незаконним, визнання ордера на жиле приміщення недійсним, визнання права власності на 1/2 частину квартири та встановлення порядку конкретного користування квартирою.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2Р07 року ОСОБА_5 звернулась до суду із зазначеним позовом про визнання права власності на майно, набуте в шлюбі, в подальшому позивачка змінила позовні вимоги, просила визнати договір на участь у пайовому будівництві недійсним, визнати рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області незаконним, визнати ордер на жиле приміщення недійсним, визнати право власності на 1/2 частину квартири та встановити порядок конкретного користування квартирою.
Свої вимоги обгрунтувала тим, що 01.10.2004 року ОСОБА_4 в інтересах сім'ї уклав договір на участь у пайовому будівництві квартири. Кошти із спільного сімейного бюджету в сумі 17 976 грн. були оплачені в повному об'ємі і квартира відповідно до ст. 60 СК України є їхньою спільною сумісною власністю. Пізніше, як стало відомо, 08.09.2005 року укладено новий договір на участь у пайовому будівництві зазначеної квартири, однак вже між Березанською міською радою та ОСОБА_2 - батьком ОСОБА_4, який грубо порушує право власності позивачки, Тому просила захистити порушені права та інтереси.
Рішенням Березанського міського суду Київської області від 02 червня 2008 року позов ОСОБА_5 задоволено.
Визнано договір на участь у пайовому будівництві квартири АДРЕСА_1, укладений 08.09.2005 року між Березанською міською радою Київської області, ОСОБА_2 та ВАТ «Березанське ППДО» недійсним.
Визнано п. 3 рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 138 від 27.12.2005 року про видачу ОСОБА_2 ордера на АДРЕСА_1 незаконним.
Визнано ордер на жиле приміщення № 2237 від 17.07.2007 року, виданий ОСОБА_2 на право зайняття жилого приміщення - АДРЕСА_1 недійсним.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину АДРЕСА_1
Встановлено порядок користування АДРЕСА_1, виділено ОСОБА_5 з урахуванням інтересів малолітньої ОСОБА_6 житлову кімнату площею 17, 50 кв. м., а ОСОБА_4 житлову кімнату площею 12.0 кв. м. Коридор площею 5.60 кв. м., коридор площею 4.10 кв. м., ванну площею 2.30 кв. м., вбиральню площею 0.90 кв. м., лоджію залишити у спільному користуванні.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_2, Березанської міської ради Київської області по 51 (п'ятдесят одній) гривні судових витрат, а також по 372 грн. державного мита на користь держави.
В апеляційних скаргах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Бережанська міська рада Київської області просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 23.12.1995 року позивачка та відповідач ОСОБА_4 уклали шлюб, який було розірвано 03 грудня 2004 р., від якого мають дочку - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням виконавчого комітету Березанської міської ради від 23.06.1997 року
№ 9 ОСОБА_4 прийнято на квартирний облік на пільгову чергу для позачергового одержання житла (склад сім'ї 3 чол.).
01.10.2004 року ОСОБА_4 уклав договір на участь у пайовому будівництві квартири з Березанською міською радою та ВАТ «Бережанське ГШДО».(ТзОВ «Добробут»), згідно п.5 Договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2004 року.
ОСОБА_4 сплатив згідно договору кошти в сумі 17976 грн., що підтверджується випискою з реєстраційного рахунку від 08.10.2004 року та 20.10.2004 року.
16.08.2005 року ОСОБА_2В звернувся до Березанського міського голови із заявою, в якій вказав, що всі права і обов'язки на участь у пайовому будівництві квартири АДРЕСА_1 передає ОСОБА_2 і перераховані ним кошти в сумі 17976 грн. просив вважати такими, що перераховані ОСОБА_2, хоча умови договору від 01.10.2004 року ним виконано в повному об'ємі.
Суд, задовольняючи позов вважав, що договір від 08.09.2005 року, укладений між ОСОБА_2, Березанською міською радою на участь у пайовому будівництві квартири, порушує право власності позивачки, оскільки відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Із зазначених підстав визнав незаконним та скасував п. 3 рішення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 138 від 27.12.2005 року про видачу ордера на зазначену квартиру ОСОБА_2 на підставі ст. 393 ЦК України.
Суд вважав, що укладаючи 01.10.2004 року договір на участь у пайовому будівництві ОСОБА_4 діяв в інтересах сім»ї, а тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 СК України АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та позивачки.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 6407 від 11.12.2007 року ринкова вартість АДРЕСА_1 становить 223135 грн., а тому вартість 1/2 частини квартири, на яку має право позивачка становить 111567, 50 грн.
Оскільки квартири багатоквартирних будинків не діляться, суд вважав за необхідне встановити порядок користування зазначеною квартирою, виділивши позивачці з урахуванням інтересів малолітньої дитини житлову кімнату площею 17, 50 кв. м., а відповідачу ОСОБА_4 - житлову кімнату площею 12.0 кв. м., решту приміщень залишити в спільному користуванні.
Суд також вважав, що виконуючи умови договору на участь у пайовому
будівництві від 01.10.2004 року ОСОБА_4 вніс кошти із спільного сімейного бюджету, а тому посилання відповідачів на договір дарування (пожертви) від 27.09.2004 року є безпідставним.
Колегія суддів вважає, що з висновками суду першої інстанції погодитися в повній мірі не можливо з слідуючи підстав.
Вирішуючи спір, суд не звернув уваги на те, що спірна квартира надавалася, згідно ордера від 17.07. 2007 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с. 159) і 05 грудня 2007 р. була приватизована ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у рівних частках, однак свідоцтво про право власності не визнано недійсним та до участі по справі, в порушення вимог закону ОСОБА_3 не притягувалася.
Крім цього, з матеріалів справи та доводів суду не вбачається, що судом належним чином спростовані доводи відповідачів про те, що кошти, внесені за договором на участь у пайовому будівництві спірної квартири не є спільними коштами подружжя.
Належним чином не спростовані і інші доводи відповідачів.
За таких обставин, суд першої інстанції постановив рішення з порушенням вимог закону, тому воно підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд на підставі вимог ст. 311 ЦПК України, так як суд вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_3, яка участі у справі не брала.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Березанської міської ради Київської області -задоволити частково.
Рішення Березанського міського суду Київської області від 02 червня 2008 року - скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, в той же суд, іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.