Справа №22ц-2022/08     Головуючий у першій інстанції Тихонова Н.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., без участі сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства "Комерційний банк „ПриватБанк" (далі - „ПриватБанк")

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2008 року, постановлену за заявою „ПриватБанку" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

12     червня 2008 р. „ПриватБанк" звернувся до суду з заявою про видачу судового
наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 8022 грн. 12 коп. заборгованості за договором
кредиту, укладеному між сторонами 24 листопада 2006 р.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2008 р. указана заява визнана неподаною та повернута заявнику.

В апеляційній скарзі представник заявника, вважаючи що ухвала судді не відповідає нормам процесуального права, просив її скасувати та передати справу на новий розгляд.

Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши вказану заяву й додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із     заяви та доданих до неї документів вбачається, що ПриватБанк" посилається на
укладення 24 листопада 2006 р. з боржником письмового кредитного договору, а тому
просить видати судовий наказу про стягнення з нього заборгованості за цим договором та
відсотків за користування кредитом.

Водночас, п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Отже при прийнятті заяви до розгляду місцевий суду зобов'язаний перевіряти відповідність документів, які підтверджують обов'язок боржника перед заявником, вимогам ст. 64 ЦПК України, яка встановлює, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Враховуючи, що метою наказного провадження є спрощення і скорочення процедури судового розгляду, то сторони в ньому не викликаються. Тому документи, які додаються до заяви про видачу судового наказу, повинні подаватися в оригіналі або бути нотаріально посвідчені. Окрім того, на долучені письмові документи поширюються положення ст. ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Відсутність належним чином завірених копій документів, що додані до заяви, та недоліки цих документів суддя місцевого суду вірно визначив як неналежно оформлену заяву. В зв'язку з чим, обгрунтовано, відповідно до положень ч. 1 ст. 101 ЦПК України, застосував ст. 121 ЦПК України та повернув заяву "ПриватБанку" для усунення її недоліків без надання строку для такого усунення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу „ПриватБанку" відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2008 р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.