Справа №22ц-1983/08     Головуючий у першій інстанції Шкірай М.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

02     жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду Миколаївської області в складі:

головуючого     Козаченка В.І.,

суддів:     Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,

при секретарі судового засідання Поліщук Ю.В., без участі сторін,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою представника закритого акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПриватБанк")

на ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2008 року, постановлену за заявою „ПриватБанку" про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

21 травня 2008 р. „ПриватБанк" звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 2494 грн. 93 коп. заборгованості за договором кредиту, укладеному між сторонами 03 вересня 2007 р.

Ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2008 р. у прийнятті зазначеної заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник заявника, посилаючись на помилковість висновків судді щодо наявності спору про право, просить ухвалу скасувати і передати вирішення питання до суду першої інстанції.

Вислухавши суддю - доповідача та дослідивши вказану заяву й додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви, суддя виходив із того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, оскільки відсутні докази про узгодження з боржником суми заборгованості.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

З     положень п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України вбачається, що судовий наказ може бути
видано, якщо заявлено вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій
формі.

Із заяви та доданих до неї документів вбачається, що 03 вересня 2007 р. між сторонами укладено письмовий кредитний договір, а заявник просить видати судовий наказу про стягнення заборгованості за цим договором та відсотків за користування кредитом.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Отже, в даному випадку відсутні підстави для відмови у видачі судового наказу, які передбачені ч. 1 ст. 100 ЦПК України.

За такого, колегія суддів вважає, що ухвала судді відповідно до п.3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду.

Разом з тим колегія суддів звертає увагу на те, що при прийнятті заяви до розгляду потрібно перевіряти відповідність документів, які підтверджують обов'язок боржника перед стягувачем, вимогам ст. 64 ЦПК України, яка встановлює, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Враховуючи, що метою наказного провадження є спрощення і скорочення процедури судового розгляду, то сторони в ньому не викликаються. В зв'язку з чим, документи, які додаються до заяви про видачу судового наказу, -повинні подаватися в оригіналі або бути нотаріально посвідчені. Окрім того, на долучені письмові документи поширюються положення ст. ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Відсутність або недостатність документів, що додаються до заяви, або недоліки цих документів, повинні розцінюватися як неналежно оформлена заява. В такому випадку належить, відповідно до положень ч. 1 ст. 101 ЦПК України, застосувати ст. 121 цього Кодексу і повертати заяву стягувачу для усунення недоліків без надання строку для такого усунення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу „ПриватБанку" задовольнити частково.

Ухвалу судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 26 травня 2008 р. скасувати, а заяву з доданими до неї матеріалами направити в той же суд для вирішення питання щодо прийняття заяви про видачу судового наказу.

Ухвала оскарженню не підлягає.