Справа №22ц-1891/08 Суддя першої інстанції Ямкова О.О.
Категорія 41 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Козаченка В.І.,
суддів: Довжук Т.С., Мурлигіної О.Я.,
при секретарі судового засідання Танцуриній С.М., за участю відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу
за апеляційними скаргами
ОСОБА_3 та ОСОБА_2
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2008 р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення,
ВСТАНОВИЛА:
09 липня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод і визначення порядку користування будинком АДРЕСА_1.
Позивач вказував, що 13 липня 2001 року, під час перебування у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, вони придбали вказаний будинок, в якому на даний час зареєстровані та проживають відповідачка, їх неповнолітні доньки ОСОБА_1 і ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, а також мати відповідачки - ОСОБА_4
Рішенням Центрального суду м. Миколаєва від 06 лютого 2005 р. шлюб між сторонами був розірваний. Після чого відповідачка стала перешкоджати йому в користуванні зазначеним будинком. Добровільно вирішити питання про його вселення до цього будинку, що є їх спільною сумісною власністю, відповідачка не бажає.
Посилаючись на викладене позивач просив вселити його до спірного будинку та виділити йому в користування кімнату площею 5,9 кв. м., а допоміжні приміщення будинку залишити у спільному користуванні всіх інших мешканців будинку, яким виділити для проживання дві житлові кімнати площею 15, 8 кв. м. і 12,5 кв. м.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2007 р. провадження по справі зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України до вирішення цим же судом про поділ спільного майна сторін, в тому числі спірного будинку.
Однак, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 березня 2008 р. названа ухвала місцевого суду скасована, а справа направлена до того ж суду для продовження розгляду по суті.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод і визначення порядку користування будинком виділено в самостійне провадження.
Рішенням цього ж суду від 20 травня 2008 p., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 08 вересня 2008 р. за ОСОБА_3 визнано право власності на 1/3 частину спірного будинку.
Останнім рішенням того ж місцевого суду від 20 травня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_3 про вселення задоволено. Ухвалено вселити його до спірного будинку.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення місцевим судом норм процесуального права, просив скасувати як останнє рішення, так і ухвалу суду про роз'єднання позовів, а справу повернути для нового розгляду до того ж суду.
В своїй апеляційній скарзі відповідачка, посилаючись на неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення вимог процесуального права, зокрема, незалучення до участі у справі її матері - ОСОБА_4, яка проживає у спірному будинку, теж просила рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши надані докази та перевіривши законність і обгрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що обидві скарги не підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що крім сторін та їх дітей, у спірному будинку проживає мати відповідачки - ОСОБА_4 (a.c. 18, 2528). Проте, вирішуючи спір про вселення, місцевий суд, на порушення вимог ст. 33 ЦПК України, не залучив до її участі у справі в якості відповідачки, хоча це мало суттєве значення для правильного вирішення спору.
Згідно пункту 4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає безумовному скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Крім того, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 20 березня 2008 р. була скасована ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2007 р. про зупинення провадження по справі, а сама справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про вселення, усунення перешкод і визначення порядку користування будинком АДРЕСА_1, направлена до того ж суду для продовження розгляду по суті.
Однак, порушуючи вимоги ч. 2 ст. 311 ЦПК України, якою встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, місцевий суд ухвалою від 20 травня 2008 р. позовні вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод і визначення порядку користування будинком виділив в самостійне провадження.
Таким чином місцевий суд суттєво порушив і такі вимоги процесуального права, що також вплинуло на правильність і законність вирішення справи. В зв'язку з чим, судова колегія прийшла до висновку, що відповідно до п.3 ст. 312 ЦПК України, зазначена ухвала суду теж підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 311 - 315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 травня 2008 року та ухвалу цього ж суду від 20 травня 2008 р. про роз'єднання позовів скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.