ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
21.06.2007 року Справа № 7/502
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Журавльової Л.І.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Михайличенко Д.В.
за участю представників сторін:
від позивача Єрошкін С.М., директор, паспорт серія ЕК
№805653 видан 10.04.1998;
Єрошкін Ю.С., представник за довіреністю
б/н від 24.05.07;
відповідача Слесарев В.В., представник за довіреністю
№116 від 16.04.07;
від третьої особи повноважний представник в
судове засідання не прибув;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Українсько – литовського товариства
з обмеженою відповідальністю
„ІНТЕРПЛАСТ”, м. Луганськ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 26.04.07 (підписано 28.04.07)
по справі №7/502 (суддя – Калашник Т.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„ДІКСІ”, м. Луганськ
до відповідача Українсько – литовського товариства
з обмеженою відповідальністю
„ІНТЕРПЛАСТ”, м. Луганськ
третя особа з боку
відповідача, яка не заявляє
самостійних вимог на
предмет позову Товариства з обмеженою відповідальністю
„Лан”, м. Луганськ
про стягнення 32594 грн. 06 коп.
ВСТАНОВИВ:
Третя особа вдруге не забезпечила явку в судове засідання (31.05.07 та 21.06.07) свого представника. Враховуючи те, що третя особа належним чином повідомлена про час і місце судового засідання апеляційний суд вважає, що дану справу можливо розглянути в апеляційному провадженні за матеріалами наявними у справі за відсутності представника третьої особи.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Діксі” звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з позовом про стягнення з Українсько – литовського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт” боргу за виконані роботи у червні 2005 року в сумі 28676 грн. 07 коп., інфляційних нарахувань у сумі 2879 грн. 58 коп., 1038 грн. 41 коп. 3 % річних від суми заборгованості за договором №44 від 30.05.05.
Позивач також просив покласти на іншу сторону судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката за договором №27-09/06 від 26.09.06 у сумі 3000 грн. 00 коп.
26.04.07 позивач заявою №125/1-10 зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача 32558 грн. 52 коп., в тому числі: борг у сумі 28676 грн. 07 коп., інфляційні нарахування у сумі 3048 грн. 01 коп. та 834 грн. 44 коп. 3 % річних від суми заборгованості (а.с.107-110).
Рішенням господарського суду Луганської області від 26.04.07 у справі №7/507 позов задоволено повністю; стягнуто з Українсько – литовського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Діксі” борг у сумі 28676 грн. 07 коп., інфляційні нарахування у сумі 3048 грн. 01 коп., 3 % річних у сумі 834 грн. 44 коп., витрати на оплату послуг адвоката у сумі 2996 грн. 73 коп., державне мито у сумі 325 грн. 58 коп. та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 87 коп.
Мотивоване дане рішення обґрунтованістю позовних вимог та вимогами ст.ст. 526, 853 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач – Українсько – литовське товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт”, звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 07.05.07 №134, якою просить рішення господарського суду Луганської області від 26.04.07 у даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційних вимог її заявник посилається на порушення судом процесуального права; неправильне застосування судом норм матеріального права; неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи.
На думку скаржника, вимоги позивача про стягнення боргу за виконанні роботи у червні 2005 року не можуть бути задоволенні до повного розрахунку замовника – ТОВ „Лан” з Українсько – литовським ТОВ „Інтерпласт” відповідно до умов п.4.1.1 договору №44 від 30.05.05.
Позивачем – товариством з обмеженою відповідальністю „Діксі”, надано відзив від 30.05.07, яким з доводами апеляційної скарги не погоджується, просить рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Розпорядженням від 10.05.07 голови Луганського апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Українсько – литовського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт” від 07.05.07 на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.07 по справі №7/502 призначена судова колегія у складі: Медуниця О.Є. - суддя – головуючий, Іноземцева Л.В., Перлов Д.Ю. – судді.
У зв’язку з відпусткою судді Іноземцевої Л.В., розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 20.06.07 у справі №7/502, її виключено зі складу колегії та введено до складу колегії суддю Журавльову Л.І.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підставами для виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.05 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діксі" та Українсько – литовським товариством з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт” було укладено договір №44 (далі – договір №44) (а.с.11,12).
Відповідно до п.1.1 договору №44 підрядник (відповідач) доручив, а субпідрядник (позивач) прийняв на себе зобов’язання виконати роботи з оштукатурювання стін та улаштуванню укосів з гіпсокартону, використовуючи матеріали підрядника, на об’єкті – житловий будинок кв. Мирний, 4 „а”, підрядник зобов’язався прийняти дані роботи та оплатити їх.
Сторони по справі домовились стосовно строку дії договору №44 - з часу підписання і діє до закінчення виконання робіт (п.10.1 договору №44).
Згідно п. 3.1 договору №44 сторони передбачили строки виконання робіт: початок та закінчення – червень 2005 року. Субпідрядник (позивач) має право здати дані роботи раніше встановленого строку (п.3.2 договору №44).
Факт виконання позивачем передбачених договором №44 робіт на загальну суму 62728 грн. 80 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема актом (форми №КБ-2в) приймання виконаних підрядних робіт за червень 2005 року, який підписаний сторонами без зауважень, і це не заперечується відповідачем (а.с.13,14). Таким чином, відповідачем виконані роботи були прийняті.
Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п.4.1.1 договору №44 розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом трьох днів після отримання перерахованих грошових коштів від „Замовника” на розрахунковий рахунок „Підряднику” згідно акту здачі – приймання виконаних робіт за формою КБ-2в и КБ-3.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що таким „Замовником” є Товариство з обмеженою відповідальністю „Лан”.
Дану обставину підтверджують обидві сторони.
ТОВ „Лан” як „Генпідрядник” уклав договір№13 від 22.02.05 з „Підрядником”, Українсько – литовським ТОВ „Інтерпласт” щодо будівництва житлового будинку №4а, на кварталі Мирний в м. Луганську (а.с.36,37).
Таким чином, згідно п.4.1 договору №44 від 30.05.05 відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за виконані роботи після того, як ТОВ „Лан” перерахує грошові кошти на розрахунковий рахунок відповідача за договором №13 від 22.02.05.
В матеріалах справи наявні платіжні доручення (а.с.57-64,66-68) ТОВ „Лан”, за якими він перерахував плату за виконані роботи згідно договору №13 від 22.02.05 за червень 2005 року (в тому числі авансові платежі) на загальну суму 894201 грн. 00 коп.
Останній платіж здійснено 29.12.05 за платіжним дорученням №464.
Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що у відповідача за даних обставин виникло зобов’язання розрахуватися з позивачем за виконані роботи за договором №44.
Відповідач, оскаржуючи рішення суду першої інстанції, наполягає на тому, що у нього „немає підстав для остаточного розрахунку зі своїм субпідрядником по договору №44 – ТОВ „Діксі””, оскільки ТОВ „Лан” не повністю розрахувався з Українсько – литовським ТОВ „Інтерпласт” за виконані підрядні роботи.
Даний факт, на думку скаржника, підтверджується постановою Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.06 у справі №18/249 (а.с.36-37), яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 13.02.07 №18/249, оскільки згідно зазначеної постанови апеляційної судової інстанції з ТОВ „Лан” на користь Українсько – литовського ТОВ „Інтерпласт” стягнуто 119954 грн. 66 коп. боргу по договору №13 від 22.02.05 і до цього часу фактично стягнення не відбулося.
Скаржник також доводить, що підставою неповного розрахунку ТОВ „Лан” із ним було невиконання ТОВ „Діксі” своїх зобовязань по договору №44.
Судова колегія не погоджується із даними доводами скаржника у зв’язку із наступним.
Договором №13 від 22.02.05 укладеним між ТОВ „Лан” і відповідачем визначено ціну підрядних робіт – 3693595 грн. Фактично роботи були здійснені на суму 1096896 грн. (постанова Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.06 по справі №18/249 – а.с.90-92).
За договором №44 роботи виконано на суму 62728 грн. 80 коп., тобто набагато менше ніж оплачено ТОВ „Лан” відповідачу (а.с.57-64,66-68).
Об’єкт будівництва за даними договорами один і той самий.
За поясненням представника відповідача підрядні роботи окрім позивача виконувались також іншими субпідрядниками, з якими він укладав договори.
ТОВ „Лан”, здійснюючи оплату за договором №13, в платіжних дорученнях не зазначав, які саме роботи він оплатив.
Доводи скаржника про те, що неоплачено ТОВ „Лан” саме роботи позивача по даній справі не підтверджуються матеріалами справи, в тому числі постановами Луганського апеляційного господарського суду від 27.11.06 та Вищого господарського суду України від 13.02.07 по справі №18/249 (а.с.90-95), на які посилається скаржник.
Крім того, зазначеними судовими актами стягнено на користь УЛ ТОВ „Інтерпласт” з ТОВ „Лан” залишок боргу за договором №13, отже неоплата ТОВ „Лан” за договором №13 була неправомірною.
ТОВ „Інтерпласт” здійснив оплату робіт виконаних позивачем за договором №44 на загальну суму 34052 грн. 73 коп., що підтверджується платіжними документами від 29.12.05 та від 26.12.06 (а.с.15).
Непогашеним залишився борг на суму 28676 грн. 07 коп.
Отже, дані дії відповідача свідчать про те, що він вважав, що строк для оплати боргу настав, оскільки договором №44 не передбачалась оплата робіт частками.
Відповідачем не оспорюється розмір вимог позивача.
Вимоги позивача з інфляційних нарахувань, 3% річних, витрати на оплату послуг адвоката підтверджуються наданими позивачем матеріалами (розрахунками, договором №27-09/06 від 26.09.06, платіжним дорученням №123 від 29.09.06 – а.с.9,10,23,25).
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду Луганської області від 26.04.07 по справі №7/502 ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення не вбачається.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника - Українсько – литовське товариство з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт”, м. Луганськ.
У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Українсько – литовського товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерпласт”, м. Луганськ, від 07.05.07 №134 на рішення господарського суду Луганської області від 26.04.07 у справі №7/502 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 26.04.07 у справі №7/502 залишити без змін.
3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.І. Журавльова
Суддя Д.Ю. Перлов
- Номер:
- Опис: стягнення 2 138 089,47 грн.
- Тип справи: Затвердження мирової угоди (у т.ч. на стадії виконання рішення) (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 7/502
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Медуниця О.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.03.2017
- Дата етапу: 11.04.2017
- Номер:
- Опис: стягнення 2 138 089,47 грн.
- Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 7/502
- Суд: Господарський суд м. Києва
- Суддя: Медуниця О.Є.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.08.2019
- Дата етапу: 02.09.2019