Справа № 22 - 629/ 2009 р.

Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

Апеляційний суд

Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 лютого  2009 року     М. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Полякова 0.3.

Суддів:     Давискиби Н.Ф.,  Боєвої В.В.

При секретарі:     Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Запоріжжя від 18 листопада 2008 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  треті особи: ОП ЗМБТІ,  третя Запорізька державна нотаріальна контора,  Орджонікідзевська районна адміністрація Запорізької міської ради - про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2007 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про визнання права власності.

В позовній заяві зазначала,  що ОСОБА_6,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  був її чоловіком з 1978 року. Йому на праві спільної сумісної власності належала 1/8 частина жилого будинку АДРЕСА_1. З 1968 року ОСОБА_6 почав будівництво будинку літ. Б за цією ж адресою,  а коли вони зареєстрували шлюб,  то почали мешкати в будинку,  зазначеному за літ. Б.

Позивач вказала,  що 20.04.1998 року Орджонікідзевським виконкомом було прийняте рішення № 290 про оформлення права особистої власності на жилий будинок літера Б по АДРЕСА_1 за нею. Під час проживання в будинку літ. Б вона за власні кошти підключила водопостачання,  зробила паркан,  виклала отмостку,  зробила ремонт в будинку. Між сторонами склався певний порядок користування домоволодінням АДРЕСА_1: вона мешкає у жилому будинку літ. Б,  а відповідачі - у жилому будинку літ. А.

Проте,  згідно техпаспорту,  за адресою: АДРЕСА_1 все домоволодіння (у тому числі,  будинки літ. А,  літ. Б) зареєстровані за відповідачами.

Вважаючи,  що вона фактично є власником будинку літ. Б,  а також їй повинна належати 1/8 частина будинку літ. А - в порядку спадкування за законом - просила суд визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно та на 1/8 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в м.  Запоріжжі - в порядку спадкування за законом,  оскільки вона одна фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка - ОСОБА_6

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.  Запоріжжя від 18 листопада 2008 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок літ. Б по АДРЕСА_1 в м.  Запоріжжі. Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частину житлового будинку літ. А по АДРЕСА_1 в м.  Запоріжжі у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0, 1165 га по АДРЕСА_1 в м.  Запоріжжі у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_6

Не погоджуючись з рішенням суду,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу,  в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права,  просять рішення суду скасувати,  справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача,  пояснення учасників апеляційного розгляду,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог,  заявлених в суді першої інстанції,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,  якщо визнає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_5,  суд першої інстанції посилався на положення  ст.   ст.  4,  524,  529 ЦК України в ред. 1963 року та вірно виходив з того,  що на момент виникнення спірних правовідносин діяв саме цей Кодекс.

З матеріалів справи та пояснень сторін видно,  що за рішенням Орджонікідзевського виконавчого комітету № 290 від 20.04.1998 року (а. с.  139-140) було оформлено право особистої власності на житловий будинок літера Б за ОСОБА_5 по АДРЕСА_1,  тому суд першої інстанції визнав за ОСОБА_5 право власності на дане нерухоме майно.

Основними доводами апеляційної скарги є посилання апелянтів на те,  що рішення Орджонікідзевського виконавчого комітету № 290 від 20.04.1998 року не є правовстановлюючим документом,  оскільки ОСОБА_5 в подальшому не оформила свідоцтво про право власності на нерухоме майно,  а зазначений будинок літера Б входить до складу всього домоволодіння АДРЕСА_1 і не може бути відокремлений за вищевказаним рішенням виконавчого комітету.

Проте,  такі доводи апеляційної скарги спростовуються наступним.

Як зазначено у рішенні Орджонікідзевського виконавчого комітету № 290,  воно прийнято на підставі заяви гр. ОСОБА_5,  за наявності відповідних узгоджень як з співвласниками будинку (ОСОБА_7,  ОСОБА_6,  ОСОБА_8,  ОСОБА_4),  так і з сусідами та з компетентними управліннями (а. с.  141-152) - у відповідності до вимог  ст.  15,  154 ЖК України щодо повноважень та компетенції виконавчих комітетів районних рад народних депутатів.

Дане рішення,  яке є адміністративним актом в сфері здійснення контролю за утриманням будинків,  що належать громадянам,  відповідачами не було оскаржено в установленому законом порядку і на день ухвалення судового рішення є чинним.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності рішення Орджонікідзевського виконавчого комітету № 290 від 20.04.1998 року спростовуються як тим,  що це рішення є чинним,  так і тим,  що самі ж апелянти визнавали його чинність під час внесення змін до технічного паспорту спірного домоволодіння,  зокрема,  щодо узаконення самовільно побудованих жилого будинку літ. Б,  сіней літ. б',  гаражу літ. Е - на підставі вищезазначеного рішення виконкому,  що вбачається з технічного паспорту на спірне домоволодіння (а. с.  9-14).

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності подальших дій з боку позивача щодо належного оформлення права власності на будинок літ. Б не знайшли свого підтвердження.

Так,  в ході апеляційного розгляду справи сторони не заперечували того факту,  що ОСОБА_5 намагалась за вказаним рішенням виконкому довести до логічного завершення оформлення права власності на жилий будинок літ. Б. Вона звернулась до ОП Запорізьке МБТІ з заявою про внесення відповідних змін у технічний паспорт,  про що свідчать як відповідні зміни у технічному паспорті щодо узаконення самовільно побудованих жилого будинку літ. Б,  сіней (службова прибудова) літ. б',  гаражу літ. Е,  сараю літ. Б,  так і виготовлення Запорізьким МБТІ висновку про склад домоволодіння АДРЕСА_1,  в якому зазначено,  що згідно дозволу виконкому Орджонікідзевської районної ради народних депутатів (рішення від 20.04.1998 р. № 290) ОСОБА_5 побудовано житловий будинок літ. Б,  службова прибудова літ. Б',  сарай літ. Б,  гараж літ. Е - на суму 6221 грн.,  що тягне за собою зміну ідеальних часток домоволодіння (а. с.  15).

Цим же заключениям Запорізького МБТІ визначено інший розмір часток позивача,  її чоловіка та відповідачів,  що потягло за собою суперечки між сторонами,  тому ОСОБА_5,  не бажаючи загострювати відношення з родичами,  не дооформила належним чином свою частку в спірному домоволодінні.

Враховуючи вищенаведене,  судова колегія вважає,  що висновок суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_5 права власності на жилий будинок літ. Б по АДРЕСА_1 - на підставі рішення Орджонікідзевського виконавчого комітету № 290 від 20.04.1998 року - з огляду на  ст.  4 ЦК України в ред. 1963 року,  згідно якої цивільні права і обов'язки виникають,  зокрема,  з адміністративних актів,  відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Також судова колегія вважає вірним висновок суду щодо визнання за ОСОБА_5 права власності в порядку спадкування за законом на 1/8 частину жилого будинку літера А по АДРЕСА_1 та на 1/8 частину земельної ділянки загальною площею 0, 1165 га - на підставі  ст.   ст.  524, 529 ЦК України в ред.. 1963 року.

Цей висновок суду є обґрунтованим з тих підстав,  що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка - ОСОБА_6,  своєчасно звернулась з заявою про прийняття спадщини до Запорізької державної нотаріальної контори № 3 та фактично прийняла спадщину,  оскільки з часу укладення шлюбу з ОСОБА_6 (з 1978 року) по теперішній час вона проживала і проживає за адресою:АДРЕСА_1,  тобто,  фактично володіє спадковим майном.

Доводи апеляційної скарги стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Судом першої інстанції повно і всебічно з*ясовані обставини справи,  що мають для неї значення,  висновки суду відповідають цим обставинам і набутим доказам,  характер правовідносин між сторонами судом визначений правильно,  норми матеріального і процесуального законів при розгляді справи судом не порушені і застосовані вірно. За таких обставин підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308, 314, 317 ЦПК України,  колегія судців

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3,  ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.  Запоріжжя від 18 листопада 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення,  проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.