Справа № 22ц-322/2009

Категорія - 79

Головуючий суддя у 1-й інстанції-Сорока Б.М.

Доповідач - Гоков П.В.

УХВАЛА

17 березня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Глущенко Н.Г.

Суддів: Перцової В.А., Гокова П.В.

При секретарі: Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2008 року за заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором у розмірі 6610, 90 грн. посилаючись на те що, відповідно до укладеного договору б/н від 28 лютого 2006 року остання отримала кредит у розмірі 3500 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36, 00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, але умов договору належно не виконала.

Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2008 року в прийнятті заяви ЗАТ КБ "Приватбанк" про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено (а.с. 10).

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» ставить питання про скасування ухвали - як постановленої з порушенням норм процесуального права - і просить передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 14-15).

Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя посилався на те, що в заяві заявлено не передбачену ст. 96 ЦПК України вимогу, а з її тексту і наданих документів вбачається спір про право.

Проте, з таким висновком погодитись не можна, оскільки у відповідності з п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги про стягнення заборгованості обґрунтовані умовами кредитного договору, укладеного сторонами у письмовій формі в вигляді заяви ОСОБА_2 про відкриття рахунку та надання банківських послуг, підписаної сторонами.

Дійсний і неоспорений договір є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Даних про наявність спору про право немає.

За таких обставин у суду не було підстав для відмови стягувану у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задовольнити.

Ухвалу Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2008 року - скасувати, передавши питання про прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.