Справа №2-4268/08 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2008 р. м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого судді Прінь І.П., при секретарі Бевз О.А.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2008 р. позивач звернулася до суду із позовом про поділ спільного майна подружжя, стягнення аліментів, який ухвалою суду від 17.04.2008р. був виділений в окреме провадження. Позивач двічі уточнювала позовні вимоги про поділ майна подружжя, зазначивши, що 10.09.2005р. був зареєстрований шлюб з відповідачем. Сімейні стосунки з відповідачем були припинені у липні 2007р. За час спільного проживання ними було придбано наступне майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності: супутникова антена вартістю 1000 грн., DVD-програвач марки ВВК 727 вартістю 750 грн., фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн., стіл для телевізора вартістю 120 грн., всього на суму 2430 грн. Також в період спільного проживання ними був придбаний автомобіль ЗАЗ - ДЕУ 13110 вартістю 40500грн. Зазначений автомобіль був проданий відповідачем 04.09.2007р. за 7000 доларів (35350 грн.). Просила провести поділ майна таким чином: виділити ОСОБА_3 супутникову антену вартістю 1000 грн., стіл для телевізора вартістю 120 грн., всього на суму 1120 грн.; ОСОБА_1 виділити DVD- програвач марки ВВК 727 вартістю 750 грн., фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн., всього на суму 1310 грн., а в разі відсутності вартості майна стягнути з відповідача на її користь 1300 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на її користь половину вартості проданого автомобіля, з урахуванням різниці вартості майна 95 грн., 15780 грн. Стягнути з позивача понесені нею судові витрати.
Позивач та її представник позов підтримали в повному обсязі, суду пояснили, що в період спільного проживання подружжям було придбано супутникову антену вартістю 1000 грн., DVD- програвач марки ВВК727 вартістю 750 грн., фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн., стіл для телевізора вартістю 120 грн. Факт придбання фритюрниці «Philips» і столу для телевізора відповідач не заперечує. Супутникова антена була придбана на гроші відповідача, виручені за продаж вапна у 2006 році, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_4 DVD- програвач марки ВВК 727 був придбаний відповідачем у період перебування на заробітках в м. Києві восени 2006р., факт того, що він придбаний у період шлюбу і належить їм, підтверджується договором застави від 08.02.2007р., укладеного між КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5, відповідно до якого цей DVD- програвач був переданий у заставу, як майно належне йому на праві власності. Факт того, що автомобіль був проданий відповідачем за 7000 доларів був визнаний відповідачем. Договір купівлі- продажу автомобіля відповідач уклав без її відома та згоди. Згідно банківської довідки курс долара станом на 04.09.2007р. становив 5,05 грн. за 1 долар, виходячи з курсу долару відповідачем за продаж автомобіля була виручена сума у розмірі 33350 грн. Тому вона має право на половину суми, вирученої від продажу автомобіля.
Відповідач позов визнав частково. Суду пояснив, що дійсно в період шлюбу ними було придбано фритюрницю « Philips», стіл для телевізора, тому не заперечує проти розділу цього майна. Супутникова антена була придбана за 700 грн. для його батьків за їх гроші, a DVD- програвач марки ВВК 727 був придбаний його батьком в м. Києві для своєї сім'ї. Автомобіль ЗАЗ-ДЕУ був куплений ними за кошти, які він отримав у кредит від КБ «ПриватБанку» за договором кредиту від 08.02.2007р., автомобіль було продано за згодою позивача, щоб погасити кредит. Зважаючи на те, що кредит був взятий ним в період їх спільного проживання на споживчі цілі, тому в задоволенні позову про стягнення з нього половину вирученої від продажу автомобіля суми просить відмовити.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, показання свідків, вивчивши матеріали справи. Судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
За правилами ст.ст.70,71 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.09.2005р. по 16.10.2007р. Сімейні стосунки між подружжям були припинені у липні 2007 року, з того часу спільно не проживають, спільне господарство не ведуть. Зазначені обставини підтверджуються копією свідоцтва про шлюб ( а.с.4), копією рішення Бердянського міськрайонного суду від 16.10.2007р. про розірвання шлюбу ( а.с.62), копією рішення Бердянського міськрайонного суду від 26.05.2008р. (а.с.64-65).
Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом було встановлено, що DVD- програвач марки ВВК 727 був куплений в м. Києві на ринку «Троєщина» 11.10.2006р., саме у цей період відповідач працював у м. Києві. Крім цього в договорі застави від 08.02.2007р., укладеного між КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_5 ( а.с.56-53), зазначений DVD- програвач був переданий у заставу, як майно належне ОСОБА_3 на праві власності.
Таким чином суд вважає доведеним, що в період шлюбу подружжям було придбано таке майно: DVD- програвач марки ВВК 727 вартістю 750 грн., фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн., стіл для телевізора вартістю 120 грн., всього на суму 2430 грн. та автомобіль ЗАЗ - ДЕУ 13110. і визнає це майно спільною сумісною власністю подружжя.
Стосовно віднесення супутникової антени до об'єктів права спільної сумісної власності, то суд вважає, що позивачем не надано безперечних доказів щодо придбання цієї речі за спільні кошти подружжя. В судовому засіданні було встановлено, що супутникова антена була встановлена в квітні 2006 року в будинку батьків по вул. Смоленській в м. Бердянську. З пояснень позивача видно, що за цією адресою подружжя проживало до грудня 2006 року, потім вони перейшли жити в будинок дідуся відповідача ОСОБА_6 за адресою вул. Лазо, 25. В цьому будинку вони жили спільно до липня 2007р. Супутникову антену з собою з будинку по вул. Смоленській не забрали, тому суд приходить до переконливого висновку, що ця антена належить батькам відповідача. Показання свідка ОСОБА_7 стосовно того, що ОСОБА_1 розплачувалася за встановлення антени не є доказом того, що вона була придбана за спільні кошти подружжя.
Суд не приймає до уваги пояснення відповідача стосовно того, що автомобіль ЗАЗ-ДЕУ був придбаний за рахунок коштів кредиту, взятих ним в КБ «ПриватБанку» за договором кредиту від 08.02.2007р., оскільки в судовому засіданні 17.04.2008р. ОСОБА_3 пояснював суду, що зазначений кредит він отримав на розвиток бізнесу, тобто на розвиток свого заводу, частину цього кредиту він дав в борг брату ОСОБА_8, частина пішла на погашення кредиту та на потреби сім'ї.
Також суд не приймає до уваги пояснення позивача стосовно того, що на придбання автомобіля вони брали гроші в борг у її матері ОСОБА_7, оскільки в тому ж судовому засіданні від 17.04.2008р. позивач стверджувала, що автомобіль був придбаний за спільні кошти подружжя, і взагалі не згадувала про позичку грошей у матері.
Відповідно до ч.1 ст. 65 СК України встановлено, що чоловік, дружина розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. А ч.3 цієї ж статті передбачено, що при укладенні одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і ( або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна згода другого подружжя має бути подана письмово.
Судом встановлено, що спірний автомобіль був проданий 04.09.2007р., тобто в той час, коли подружжя разом вже не проживало. Договір купівлі-продажу був укладений на Українській товарній біржі в м. Макєєвка. Автомобіль безперечно є цінною річчю і відповідач повинен був при укладенні договору купівлі- продажу отримати письмову згоду позивача на його продаж. Як було встановлено, ні усної, ні письмової згоди від позивача відповідач не отримував.
Відповідач погодився в судовому засіданні з розрахунком вирученої від продажу автомобіля суми відповідно до курсу долару станом на 04.09.2007р. , яка склала 35350 грн. ( 7000$ х 5,05 грн. =35350 грн.).
Зважаючи на викладене суд прийшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути половину вартості проданого автомобіля у сумі 17675 грн. на користь позивача.
Статтею 71 СК України визначено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Таким чином, суд прийшов до висновку про можливість поділу спільного сумісного майна подружжя наступним чином:
ОСОБА_1 виділити в рахунок 1/2 частини спільного сумісного майна наступні речі: фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн. і стіл під телевізор вартістю 120 грн., на загальну суму 680 грн.;
ОСОБА_3 Виділити в рахунок 1/2 частини спільного сумісного майна DVD програвач марки ВВК 727 вартістю 750 грн.
Різницю у вартості рухомого майна у сумі 35 грн. (750 - 680 = 70 : 2 = 35) необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати понесені нею пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір у сумі 183 грн.90 коп. і витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30,00 грн., всього стягнути 213 грн.90 коп.
Керуючись ст.ст. 2,10,15,60,61,88,208,215 ЦПК України, ст.ст. 61,65,70,71 СК України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 в рахунок 1/2 частини спільного сумісного майна наступні речі: фритюрницю « Philips» вартістю 560 грн. і стіл під телевізор вартістю 120 грн., на загальну суму 680 грн.
Виділити ОСОБА_3 в рахунок 1/2 частини спільного сумісного майна DVD програвач марки ВВК 727 вартістю 750 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю у вартості майна у сумі 35 грн. та вартість 1/2 частини проданого автомобілю у сумі 17675 грн., всього стягнути 17710 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати при подачі позову до суду, а саме судовий збір у сумі 183 грн.90 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 30,00 грн., всього стягнути 213 грн.90 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.