СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 липня 2007 року | Справа № 2-29/16960-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Ткаченка М.І.,
секретар судового засідання Макарова Г.О.
за участю представників сторін:
позивача: Божко О.М., довіреність № 97/05-5 від 13 липня 2006 року,
відповідача: Коломієць В.А., довіреність б/н від 30 березня 2007 року,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 20 березня 2007 року по справі № 2-29/16960-2006А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а,Бахчисарай,98403)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" (вул. Кірова, 16,Красний Мак, Бахчисарайський р-н,98464)
про стягнення 127234,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна” заборгованості з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у сумі 127.234,37 грн.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2007 року у справі № 2-29/16960-2006а (суддя Башилашвілі О.І.) позов задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що відповідач законом зобов’язаний відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість з яких є узгодженою.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, у позові відмовити, вважаючи постанову прийнятою при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом не були з’ясовані обставини щодо узгодження сум, вказаних в розрахунках витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а саме: порядок направлення розрахунків на адресу відповідача, та неправильно застосований абзац 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який з 1 січня 2005 року звільняє відповідача від сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Також суд першої інстанції не прийняв до уваги, що відповідач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а у 2004 році знаходився у процедурі банкрутства.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу та доповнення до них, в яких вказує на законність та обґрунтованість судового рішення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача доводи заперечення.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухав представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню за наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна” є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 16100006.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058 від 09.07.2003, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1, на підприємства покладений обов’язок з відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в частині пенсій, нарахованих відповідно до пункту „а”, пунктів „б” –„и” статті 13 Закону України „ Про пенсійне забезпечення”.
Як слідує з матеріалів справи товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна” вказані вище вимоги не виконувались, що привело до виникнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 127.234,37 грн.
Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим листами від 27 липня 2005 року, 2 серпня 2005 року, 13 грудня 2005 року, 9 березня 2006 року, 21 березня 2006 року направляв на адресу відповідача, вказану в реєстраційних документах, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за 12 місяців 2005 року, 12 місяців 2006 року. Розрахунки були отримані товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна”, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 8-22). У зв’язку з чим сума заборгованості у розмірі 127.234,37 грн. є узгодженою, однак у добро вільному порядку не сплаченою.
Відповідно до пункту 6.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій згідно з Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції абзацу 5 підпункту 1 пункту 2 розділу ХV Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який на думку відповідача з 1 січня 2005 року звільняє відповідача від сплати витрат на виплату і доставку пільгових пенсій через їх неспроможність, тому що такого вказання закон не містить, а за рахунок держави відносяться витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які виникли з 1 січня 2006 року.
Необґрунтованими вважаються судовою колегію і доводи апелянта про знаходження його у 2004 році у процедурі банкротства, що виключає можливість застосування до нього яких-небудь стягнень, так як 18 серпня 2005 року у справі № 2-8/2474-2005 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна” була затверджена мирова угода і провадження у справі припинено.
Знаходження у 2004-2005 році на фіксованому сільськогосподарському податку, що звільняє від відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Україна” не підтверджено, відповідні свідоцтва про реєстрацію платником фіксованого сільськогосподарського податку у 2004-2005 році суду не надані.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга необґрунтована і задоволенню не підлягає, постанова судом першої інстанції прийнята без порушенням норм матеріального та процесуального права, при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у постанові, відповідають обставинам справи, інших підстав для зміни (скасування) судового рішення не має.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Україна" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2007 року у справі № 2-29/16960-2006А залишити без змін.
Виконавчий документ суду не видавати, так як рішення суду виконано платіжним дорученням №408780 від 25 травня 2007 року.
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
М.І. Ткаченко