Справа №2-151/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2009 року, Володарський районний суд Київської області, у складі:

головуючого судді Ярмоленко Г.Л.

при секретарі Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, в смт Володарка, справу за позовом прокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1

про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Володарського району в березні 2009 року звернувся до суду з названим позовом, вказуючи, що 18 липня 2007 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації надано безкоштовно автомобіль „ЗАЗ" 110206 інваліду Великої Вітчизняної війни І групи ОСОБА_2, який помер 20 вересня 2007 року. Після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання дозволу на право викупу автомобіля після смерті дядька. Проведеною прокуратурою перевіркою було встановлено, що при отриманні автомобіля ОСОБА_3 було порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів № 999 від 19.07.2006 року „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями".

Тому прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави та просить суд вилучити автомобіль марки „ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску, вартістю 4929 грн., із незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

В попередньому судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги.

Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації свого представника до суду не направило, звернулось із письмовим клопотанням, в якому просять розглядати справу без участі їх представника, вказуючи при цьому, що позов вони підтримують у повному обсязі (а.с. 35).

Відповідач ОСОБА_1 вимоги прокурора визнав в повному обсязі (а.с. 37).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК

України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було надано автомобіль ЗАЗ 110206, 2001 року випуску на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 999 від 08.09.1997 року „ Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями" (діючої на момент видачі автомобіля), якою було передбачено, що позачергове безоплатне забезпечення автомобілями інвалідів війни, інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також продаж автомобілів на пільгових умовах інвалідам від загального захворювання, з дитинства, батькам чи родичам дітей-інвалідів здійснюється за місцем їх постійного проживання та прописки Міністерством праці та соціального захисту населення обласних, Київської міської державної адміністрації і управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації у межах фондів, виділених Міністерством праці та соціальної політики України. У відповідності до чого 18.07.2007 року ОСОБА_2 і отримав названий автомобіль, надавши необхідні документи а саме: довідки про інвалідність; накладної № 016 від 18 липня 2001 року (а.с. 8); довідки про надання автомобіля; зобов'язанням про утримання автомобіля (а.с.9); акта приймання-передачі транспортного засобу (а.с. 10).

20 вересня 2007 року ОСОБА_2 помер, що стверджено свідоцтвом про його смерть (а.с 18).

11 березня 2008 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації з заявою про надання йому дозволу на право викупу автомобіля ЗАЗ 110206, 2001 року випуску (а.с. 13) після смерті дядька ОСОБА_2 В порушення п.3 Постанови Кабінету Міністрів № 999 від 19.07.2006 року „Про порядок затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями" ОСОБА_1, будучи племінником покійного інваліда ОСОБА_2 та проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до депутата місцевої ради та посадової особи районного управління соціального захисту з приводу підписання акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї інваліда 1 групи ОСОБА_2, який помер 20.09.2007 року. 06.03.2008 року було підписано та видано неправдивий акт (а.с. 12), в якому вказано, що ОСОБА_1 постійно проживав разом з ОСОБА_2 по вул. Радянській, 50 смт Володарка. 01.04.2008 року Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної адміністрації було видано наказ № 54 щодо надання права викупу автомобіля ОСОБА_1, на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї інваліда війни 1 групи ОСОБА_2, який помер 20.09.2007 року (а.с. 19-20). Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної адміністрації було складено довідку-рахунок про результати розрахунку ступеня зношення автомобіля № 2 від 14.05.2008, відповідно до якої вартість автомобіля становить 4 613, 52 грн. (а.с.15). Відповідно до інформації Ставищанського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУ МВС України в Київській області від 13.02.2009 року, автомобіль ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1, 04.07.08р. зареєстровано за громадянином ОСОБА_4 (а.с. 21).

Постановою Володарського районного суду Київської області від 24.02.2009 року було встановлено, що ОСОБА_5, працюючи на посаді головного спеціаліста з питань охорони праці управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації, будучи депутатом Володарської селищної ради та державним службовцем 13 рангу та 7 категорії, являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у зв'язку із виконанням таких функцій, умисно, всупереч вимог Постанови Кабінету Міністрів України від № 999 від 19.07.06 «Про затвердження порядку інвалідів автомобілями», ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України «Про державну службу» надав незаконні переваги ОСОБА_1 під час підготовки та прийняття рішення про продаж останньому автомобіля З АЗ - 110206, 2001 року випуску, легковий, комбі-В, кузов № НОМЕР_2, чим скоїв правопорушення, пов'язане із корупцією, передбачене п. "г " ч. 2 ст. 5 Закону України „Про боротьбу з корупцією", відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 8 Закону України „Про боротьбу з корупцією". ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 255 грн. (а.с. 28-30).

Згідно п.16 Постанови Кабінету Міністрів „ Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 року № 999, після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого більше ніж 10 років, залишається члену сім’ї, який на час смерті інваліда проживав та був зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, після смерті інваліда залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є інвалід, який:

має підстави для забезпечення автомобілем згідно з пунктом 3 цього Порядку;

проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації;

не має іншого автомобіля, у томі числі отриманого через головне управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

Іншому члену сім’ї померлого інваліда, який проживав та зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним до спеціального фонду державного бюджету на рахунок, відкриті в органах Державного казначейства.

В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

Матеріали справи вказують, що відповідач не проживав і не був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації інших підстав для забезпечення його автомобілем передбачених Законом також не має. Таким чином ОСОБА_1 не мав права на придбання автомобіля марки ЗАЗ 110206, реєстраційний номер НОМЕР_3, після смерті інваліда ОСОБА_2 Наведені обставини вказують на те, що відповідач набув у власність названий автомобіль без достатньої правової підстави.

У відповідності до ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Встановлене судом вказує, що відповідач без достатньої правової підстави набув автомобіль марки ЗАЗ 110206 та не повернув добровільно до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а вимоги прокурора грунтуються на законі і їх слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, п.16 Постанови Кабінету Міністрів „ Про порядок забезпечення інвалідів автомобілями" від 19.07.2006 року № 999, ст. ст. 130, 174, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Володарського району прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави - задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_1 - автомобіль марки ЗАЗ 110206, державний номер НОМЕР_1, 2001 року випуску та передати його Головному управлінню праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.