Справа № 2-«О»-38/2009р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2009року Димитровський міський суд Донецькой області у складі: головуючої - судді Клепка Л.І., при секретарі Мітюхіній О. В., за участю заявниці ОСОБА_1, представника зацікавленої особи ОСОБА_2,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту сумісного проживання, -
ВСТАНОВИВ:
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту сумісного проживання. В обгрунтування вимог зазначила, що 18 квітня 2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, з яким з жовтня 2007 року перебувала в фактичних шлюбних стосунках і проживала однією сім’єю без реєстрації за адресою: м. Димитров, м-р «Восточний»АДРЕСА_1. При цьому чоловік був зареєстрований у своїх батьків за адресою м. Димитров, вулиця Заньковецької, буд. 27, а вона у своїх. - за адресою: АДРЕСА_2. 2 березня 2009 року в них народився син ОСОБА_4, а 24 березня 2009 року на шахті „Димитрова" ДП «Красноармійськвугілля», де працював її чоловік, стався нещасний випадок, в результаті якого її чоловік ОСОБА_3 загинув. Вказуючи на те, що відсутність спільної реєстрації з чоловіком є перешкодою для отримання нею одноразової страхової виплати на сім’ю в зв’язку з його смертю, заявниця просить суд встановити факт її сумісного проживання з ОСОБА_3.
В судовому засіданні заявниця підтримала свої вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в заяві обставинами, і суду пояснила, що з жовтня 2007року вона перебувала у фактичних шлюбних стосунках з ОСОБА_3, з яким з вказаного часу до його смерті проживала в квартирі № 20 будинку № 13 на м-р «Восточний» в м. Димитров, яка належала ОСОБА_5, оскільки власного житла вони з чоловіком не мали. Незважаючи на те, що вони з чоловіком були зареєстровані за різними адресами, вони проживали сумісно однією сім’єю, мали спільний сімейний бюджет, спільні права і обов’язки та були зв’язані спільним побутом. 2 березня 2009 року в них народився син, який також разом з ними проживав в зазначеній квартирі. Після смерті чоловіка, яка сталася з ним під час виконання трудових обов’язків, вони з сином отримали всі необхідні страхові виплати, крім страхової виплати, що видається на сім’ю в розмірі п’ятирічного заробітку загиблого, оскільки чоловік був зареєстровавний у своїх батьків, а вона з дитиною - у своїх і факт сумісного проживання разом однією сім’єю не підтверджувався. Вказуючи на те, що вона з чоловіком дійсно проживала однією сім’єю за адресою: м. Димитров, м-р «Восточний», 6.13, кв. 20, заявниця просила суд встановити факт сумісного проживання, оскільки саме встановлення такого факту допоможе їй реалізувати свої законні права та захистити свої інтереси.
Представник зацікавленої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в м. Димитров вимоги заявниці визнав.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши докази по справі, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 перебувала в юридичному шлюбі з ОСОБА_3 з 18 квітня 2008 року, що підтверджується свідоцтвом про їх шлюб (арк.спр. 6).
У шлюбі, 2 березня 2009 року, в них народився син ОСОБА_4(арк.спр. 5).
24 березня 2009 року чоловік заявниці ОСОБА_3 загинув при виконанні трудових обов’язків, що підтверджується свідоцтвом про його смерть, актом про нещасний випадок на виробництві та актом спеціального розслідування (арк.спр.7, 17-22).
Згідно довідок з місця проживання, заявниця з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а її чоловік - ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. (арк.спр. 11, 12). Проте, як зазначила заявниця, вони з чоловіком проживали разом за адресою: м. Димитров, м-р «Восточний», 6.13, кв. 20. Вказаний факт знайшов своє достатнє підтвердження і в поясненнях свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - батьків загиблого, які суду підтвердили, що з самого початку сімейного життя їх син з невісткою проживали окремо, знімаючи квартиру за адресою: м. Димитров. м-р «Восточний», б.. 13, кв. 20, бо власного житла на той час не мали.
Факт сумісного проживання подружжя ОСОБА_7 за адресою: м. Димитров, м-р «Восточний», 6.13, кв. 20 підтверджений також в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_5
Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що їй на праві власності належить квартира № 20 в будинку № 13 на м-р «Восточний» в м. Димитров. Оскільки вона проживала у свого чоловіка за адресою: м. Димитров, м-р «Восточний»АДРЕСА_3, а ця квартира була вільною, вона дозволила заявниці ОСОБА_1 разом з чоловіком вселитися в її квартиру і жити там, доки вони не придбають собі житло. Вона неодноразово бувала у ОСОБА_1 і бачила, що вони проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство. Після загибелі чоловіка ОСОБА_1 залишилася жити в цій квартирі разом з дитиною.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що він, як лікар-педіатр, обслуговував будинок № 13 на м-р «Восточний», де проживала заявниця, яка 2.03.2009 року народила сина і була виписана з лікарні за зазначеною адресою. Він декілька разів відвідував цю родину і бачив, що заявниця за зазначеною адресою проживає разом з чоловіком.
Аналогічні пояснення дали суду свідки ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_10 та інші.
Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заявницею зазначено, що факт сумісного проживання з чоловіком дасть їй можливість реалізувати своє право на отримання передбаченої законом страхової виплати на сім’ю в зв’язку з загибеллю чоловіка, бо саме з зазначеним фактом закон ув’язує право на отримання таких виплат.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки.
Досліджені судом докази дають суду законні підстави для висновку, що подружжя ОСОБА_1 дійсно проживало однією сім’єю, мало спільні права і обов’язки, про що свідчить сімейний характер їх відносин.
Оскільки судове рішення про встановлення факту сумісного проживання є єдиним засобом здійснення заявницею свого суб’єктивного права, суд вважає за можливе її вимоги задовольнити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 256 ЦПК України, ст. 3 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, померлим 24 березня 2009 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.