Справа № 2 «а» - 87 – 08

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

02 вересня 2008 року     Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої - судді Нерушак Л.В.

при секретарі Бишук О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації про визнання бездіяльності щодо проведення перерахунку одноразової грошової допомоги як учаснику війни неправомірною, стягнення недовиплаченої щорічної грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації про визнання бездіяльності щодо проведення перерахунку одноразової грошової допомоги як учаснику війни неправомірною, стягнення недовиплаченої щорічної грошової допомоги, вказавши, що вона являється учасником війни, що підтверджується посвідченням серії Д -1 № 652375, виданим управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради 18.07.2003 року.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їй щорічно до 05 травня повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком, як слідує з Закону України «Про державний бюджет України за 2005 рік» складає 332 грн., Закону України «Про державний бюджет України за 2006 рік» - 359 грн., Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» - 410 грн. Отже, розрахунок одноразової грошової допомоги повинен проводитись, виходячи з зазначених розмірів мінімальної пенсії за віком. Між тим фактично виплачено в 2005 році - 50 грн., в 2006 році 50 грн., в 2007 році - 50 грн. Недоплата грошової допомоги складає: в 2005 році 946 грн., в 2006 році 1027 грн., в 2007 році 1180 грн. Недоплата сумарно затри роки складає 3153 грн.

Таку недоплату відповідач обгрунтував тим, що Законом України про державний бюджет України на відповідні роки визначені саме такі суми до сплати. Між тим, рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року, положенням ст. 44 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік» , якими встановлено, що в 2004 році виплата щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється учасниками війни в розмірі 40 грн. - визнані неконституційними. Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

ОСОБА_1 вважає, що вона має право на перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня як учасник війни і доплату в розмірі 3153 грн. Відмова в перерахунку та доплаті є неправомірними. Тому просить визнати дії ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику війни в 2005 - 2007 роках неправомірними та зобов'язати виплатити на її користь недовиплачену щорічну одноразову грошову допомогу в розмірі 3153 грн. та відновити строк позовної давності як пропущений з поважних причин, так як раніше не приймалось рішення Конституційним Судом України про неправомірність обмежень виплат до 5 травня.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просить визнати дії ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як учаснику війни в 2005 - 2007 роках неправомірними та зобов'язати виплатити на її користь недовиплачену щорічну одноразову грошову допомогу в розмірі 3153 грн. та відновити строк позовної давності як пропущений з поважних причин, так як раніше не приймалось рішення Конституційним Судом України про неправомірність обмежень виплат до 5 травня.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що виплата одноразової грошової допомоги передбачена відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється щорічно до 5 травня учасникам війни в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Однак ст. 17 цього ж Закону вказує, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, тобто виплата грошової допомоги ветеранам війни потребує фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 34 Закону України «Про державний бюджет України за 2005 рік» встановлено , що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги здійснюється в розмірі 50 грн., що і було виплачено позивачу. Статтею 77 п. 18 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та статтею 71 п.13 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» положення дій частини 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги призупинено на 2006 та 2007 роки. Крім того ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги учасникам війни здійснюється в розмірі 50 грн., які були нараховані та виплачені позивачу. Статтею 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зазначено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги учасникам війни складає 55 грн., які були нараховані та виплачені позивачу. На сьогодні мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня учасниками війни не існує. До того ж відповідно до ст. 99 КАС строк позовної давності встановлений в 1 рік з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів, тому вважаю, що позивач пропустила встановлений законом строк позовної давності і підстав його поновлювати немає. Тому просить в задоволенні позовних вимоги позивача відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 05 травня учасникам війни повинна виплачуватись одноразова грошова допомога в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 34 Закону України «Про державний бюджет України за 2005 рік» встановлено , що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги здійснюється в розмірі 50 грн.

Статтею 30 Закону України «Про державний бюджет України за 2006 рік» встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи — 400 гривень, інвалідам війни II групи — 330 гривень, інвалідам війни III групи — 270 гривень, учасникам бойових дій — 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, — 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, — 130 гривень, учасникам війни — 50 гривень.

Статтею 29 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога здійснюється в розмірі 55 гривень.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України зазначено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь - яккі видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Статтею 51 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання і проводять видаткі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу , як учаснику війни, в 2005 році - 50 грн., в 2006 році 50 грн., в 2007 році - 55 грн.

У 2005 - 2006 роках Конституційним Судом України не розглядалось питання щодо відповідності Конституції України положень статей 34 та 30 законів України про бюджет на 2005 та 2006 роки, а тому виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику війни проводились відповідно до положень Законів України про бюджет на відповідні роки.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6 - рп - 2007 положення ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»   визнано таким, що не відповідає Конститції України.

Вказані положення Закону відповідно до ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення рішення про їх неконституційність, тобто з 09.07.2007 року , з дати прийняття рішення . Однак позивачу, як учаснику війни щорічна виплата допомоги здійснювалась в травні 2007 року.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 177 від 18.02.2004 року встановлено, що Міністерство фінансів і Державне казначейство забезпечують щороку до 10 квітня виділення коштів Міністерству праці та соціальної політики для виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у розмірах, установлених Законом «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, і для подальшого їх перерахування місцевим органам праці та соціального захисту населення. Тому місцевими та районними управліннями праці та соціального захисту населення відповідних райдержадміністрацій та міст обласного значення , учасникам війни виплачуються кошти в тому обсязі, які були виділені ОСОБА_2 управлінню праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації для даної виплати.

Відповідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно - правові акти , в тому числі рішення Конституційного Суду України, не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Позивач ОСОБА_1 в пред'явленому позові посилається на неправильність нарахування відповідачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, вказуючи на порушення вимог закону , але судом встановлено, що відповідачем всі виплати і нарахування здійснювалися в розмірах і межах , чітко встановлених у відповідності до Законів України «Про державний бюджет» на відповідні роки і ніяких порушень не допущено.

Суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дії ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в 2005 - 2007 роках неправомірними.

Нині діючим законодавством не встановлено мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру щорічної грошової допомоги до 5 травня учасникам війни.

Позивачу ОСОБА_1, як учаснику війни, остання виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня була здійснена в травні 2007 року, до дати винесення рішення Конституційним Судом України 09.07.2007 року і всі нарахування і виплати були проведені відповідачем згідно встановлених і передбачених законом розмірів.

Позивач ОСОБА_1 отримувала кошти кожного року і їй було відомо, яку суму вона отримує, що вона підтвердила в судовому засіданні.

Згідно дати надходження та реєстрації позовної заяви до суду 15.07.2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду, пропустивши строк позовної давності, встановленої в 1 рік та просила його поновити, вказавши поважною причиною пропуску строку позовної давності, що раніше не приймалось рішення Конституційним Судом України про неправомірність виплат до 05 травня.

Відповідно до ст. 99 КАС строк позовної давності встановлений в 1 рік з моменту, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав свобод чи інтересів.

Суд не вважає, що дане посилання як поважна причина є обгрунтованим, поскільки після прийняття рішення 09.07.2007 року Конституційним Судом України пройшло більше року з дати звернення позивача ОСОБА_1 до суду із даною заявою. Відповідач наполягає, що позивач не надала доказів про поважність причини пропущення річного строку і просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Суд не вбачає підстав для поновлення строку позовної давності ОСОБА_1

Суд прийшов до висновку , що підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання бездіяльності щодо проведення перерахунку одноразової грошової допомоги як учаснику війни неправомірною, стягнення недовиплаченої щорічної грошової допомоги та відновлення строку позовної давності з поважних причин не вбачається , тому їй відмовлено в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 70, 71, 86, 99, 158, 161 - 163 КАС України, Законами України «Про Державний бюджет України за 2005 - 2007 роки», Законом України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 177 від 18.02.2004 року, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову про визнання дії ОСОБА_2 Управління праці та соціального захисту населення Черкаської облдержадміністрації по нарахуванню та виплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни в 2005 - 2007 роках неправомірними та зобов'язання виплатити на її користь недовиплаченої щорічної одноразової грошової допомоги в розмірі 3153 грн. та відмовити в поновленні строку позовної давності.

На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.