АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-1766 2008 р. Головуючий по 1 інстанції
Категорія: № 19, 24 Драник Н.П.
Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2008 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бородійчука В.Г.
суддів Василенко Л.І. Демченка В.А.
при секретарі Петренко С.П.
з участю прокурора
адвокатів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Житлово - експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків житлово-будівельного кооперативу в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери Олега Вікторовича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2008 року по справі за позовом Житлово - експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків житлово-будівельного кооперативу в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери Олега Вікторовича до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі за обслуговування будинку та при будинкової території,
встановила:
04.07.2008 р. ЖЕК ЖБК в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери О.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі за обслуговування будинку та при будинкової території.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.10.2006 р. ЖЕК ЖБК визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Білеру О.В. до якого перейшли права керівника юридичної особи - банкрута та який має право пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
ЖЕК ЖБК, відповідно до договірних умов з житловим кооперативом № 14 утримував прибудинкову територію та надавав послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1.
Відповідачі зареєстровані та проживають у квартирі № 30 вказаного будинку та являлись споживачами наданих позивачем послуг.
Згідно відомості за період з 31.08.1999 р. по 29.06.2005 p., відповідачі від позивача отримали послуги вартістю 1092,37 грн., з яких відповідачами було оплачено послуги лише в сумі 10 грн., таким чином за ними рахується заборгованість в розмірі 1082,37 грн., яку і просив стягнути з відповідачів на користь позивача. Також, просив стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 100 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи. Судовий збір стягнути з відповідачів на користь держави.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2008 р. позивачу в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Житлово - експлуатаційна контора по обслуговуванню будинків житлово-будівельного кооперативу в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери О.В. просить рішення суду з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.
При цьому вказується, що апелянт саме з дати свого призначення ліквідатор, при здійснені своїх повноважень, дізнався про наявну у відповідачів заборгованість та відповідно почав здійснювати заходи щодо її стягнення. Вважає, що позивач не пропустив визначений законом трирічний строк. Крім того, послався на вимоги викладені в позовній заяві.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав спливу позовної давності, передбаченої ст. 257 ЦК України.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідачі зареєстровані та проживають в квартирі житлового кооперативу № 14, а саме № 30 будинку АДРЕСА_1.
ЖЕК ЖБК, відповідно до договірних умов з житловим кооперативом № 14 утримував прибудинкову територію та надавав послуги мешканцям будинку АДРЕСА_1.
Згідно до оборотної відомості по особовому рахунку, наданої позивачем в обґрунтування заявлених вимог, відповідачі створили заборгованість за отримані від ЖЕК ЖБК послуги за період з 31.08.1999 р. по 29.06.2005 р. в сумі 1092,37 грн. При цьому, станом на 31.08.1999 р. у відповідачів уже існувала заборгованість у розмірі 765,81 грн. за період, який позивачем визначений не був. Нарахування за надані послуги ЖЕК ЖБК після 29.06.2005 р. не проводились а. с. 5.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 16.10.2006 р. ЖЕК ЖБК визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено Білеру О.В. до якого перейшли права керівника юридичної особи - банкрута та який має право пред'являти до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.
ЖЕК ЖБК в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери О.В. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення наведеної заборгованості по квартирній платі за обслуговування будинку та прибудинкової території 04.07.2008 р.
Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно до ч.3 ст.267 наведеного Кодексу позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з матеріалів справи така заява була подана відповідачами 30.07.2008 р. а. с 25 -28.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з'ясувавши, що позивач звернувся до суду з даним позовом 04.07.2008 р., при цьому, спірний період за який ставив вимоги про стягнення боргу за надані комунальні послуги визначений з 31.08.1999 р. по 29.06.2005 p., з урахуванням заяви відповідачів про застосування строку позовної давності, обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову з підстав спливу позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.
Доводи відповідача, викладені в скарзі, не спростовують висновків суду, а тому не є підставою для скасування рішення суду.
Посилання апелянта на те, що суд повинен був відліковувати строк позовної давності саме з дати призначення ліквідатора, який при здійснені своїх повноважень, дізнався про наявну у відповідачів заборгованість та відповідно почав здійснювати заходи щодо її стягнення, є безпідставним, оскільки ліквідатор Білери О.В. діє в інтересах банкрута-ЖЕК ЖБК.
А у відповідності до ст. 262 ЦК України заміна сторони у зобов'язанні не змінює порядок обчислення та перебігу позовної давності.
Таким чином, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Житлово - експлуатаційної контори по обслуговуванню будинків житлово-будівельного кооперативу в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Білери Олега Вікторовича відхилити.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 5 вересня 2008 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.