Справа № 2-1127/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2009 року м. Димитров

Дністровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Перекупка І. Г., при секретарі - Мутелиця Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 міської ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказав, що 17 квітня 1998 року, відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Регіональною товарною біржою "Юго-Восток", реєстраційний № 17, він придбав у ОСОБА_3 у власність житловий будинок № 5 розташований по вул. М. Гвардії в м. Димитров Донецької області, літню кухню, уборну, 3 сараї, веранду, водопровід і замощення. Відповідно до п. 11 вказаного договору, договір був зареєстрований в ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації за № 23. Договір між позивачем і ОСОБА_3 виконаний повністю, позивач сплатив за придбаний будинок суму 3600 грн., обумовлену п. 3 Договору. Будинок перейшов у власність позивача, згідно з п. 1.2 Договору і до цього часу позивач зареєстрований і мешкає у вказаному будинку. Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами - договором купівлі-продажу від 17 квітня 1998 року, реєстраційним посвідченням від 25 травня 1998 року, технічним паспортом на будинок і Державним актом про право власності на землю від 27 березня 2000 року, реєстровий № 794. Право власності позивача на приміщення ніким не оспорюється.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради до суду не з’явився, про час розгляду справи повідомлена належним чином, надав до суду письмову заяву розглянути справу у його відсутність, з пред’явленими вимогами позивача згодна в повному обсягу..

Оскільки представник відповідача до судового засідання не з’явився, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, на підставі наявних в справі даних.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 квітня 1998 року, відповідно до договору купівлі-продажу посвідченого Регіональною товарною біржою "Юго-Восток", реєстраційний № 17, позивач придбав у ОСОБА_3 у власність житловий будинок № 5 розташований по вул. М. Гвардії в м. Димитров Донецької області, (а. с. 5)

Згідно Форми № 1 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, останній помер 08 листопада 2001 року, актова запис № 716 (а. с. 14).

Так як спірні правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004 року, то необхідно керуватися нормами Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року. Відповідно до ст. 153 ЦК України, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належному випадку формі досягнута угода по всім істотним умовам. Відповідно до ст. 224 ЦК України істотними умовами для укладення договору куплі-продажу є передача продавцем майна у власність покупця і обов’язок покупця прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторони, уклавши договір куплі-продажу будинку, досягли згоди по всім істотним умовам договору, так як договір між ними був підписаний добровільно і без примушення, вимоги визнати його в послідуючому недійним від сторін не заявлялись.

Відповідно до ст. 227 ГК України в редакції 1963 року, діючого на момент здійснення угоди, договір купівлі-продажу жилого будинку при умові, якщо хоч би однією з сторін є громадянин, підлягає нотаріальному посвідченню. Однак, відповідно до п. 4 Заключних і перехідних положень ЦК України (в редакції 2004 року) положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності. Згідно ст. 657 ЦК України (в редакції 2004 року) договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, суд може визнати такий договір дійсним.

В даному випадку, договір між позивачем і ОСОБА_3 виконаний повністю, позивач сплатив за придбаний будинок суму 3600 грн., обумовлену п. 3 Договору. Будинок перейшов у власність позивача, згідно з п. 1.2 Договору і до цього часу позиач зареєстрований і мешкає у вказаному будинку.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами - договором купівлі-продажу від 17 квітня 1998 року (а. с. 6), технічним паспортом на будинок (а. с. 8-10), Державним актом про право власності на землю від 27 березня 2000 року (а. с 7).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір куплі-продажу житлового будинку № 5 (А-1), який складається з: тамбуру (а1), погребу (п2), літньої кухні (Б1), гаража (В1), смотрової ями (в), сарая (П), дуги (Д), сараю (Е1), уборної (Ж), навісу (31), сараю (И1), зливної ями (К1), ворота (№ 1), забор (№ 2), замощення (І) розташованого по вул. М. Гвардії в м. Димитров Донецької області зареєстрований регіональною товарною біржею "Юго-Восток" 17 квітня 1998 року та завірений в ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації за № 23 реєстровий № 3585 сторінка 202 від 25 травня 1998 року між позивачем і відповідачем необхідно визнати дійсним, так як сторони виконали всі умови договору і визнати за позивачем право власності на вказану квартиру.

На підставі ст. ст. 47, 71, 153, 203, 220, 224 ЦК України 1963 року, керуючись ст. ст. 10, 15, 60, 209, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати угоду купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою: Донецька область, м. Димитров, вул. Молодої Гвардії буд. 5 (А-1), який складається з: тамбуру (а1), погребу (п2), літньої кухні (Б1), гаража (В1), смотрової ями (в), сарая (Г1), дуги (Д), сараю (Е1), уборної (Ж), навісу (31), сараю (И1), зливної ями (К1), ворота (№ 1), забор (№ 2), замощення (і) укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, зареєстровану Регіональною товарною біржею «Юго-Восток» в м. Димитров за № 17 від 17 квітня 1998 року, дійсною.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок, розташований за адресою: Донецька область, м. Димитров, вул. Молодої Гвардії буд. 5 (А-1), який складається з: тамбуру (а1), погребу (п2), літньої кухні (Б1), гаража (В1), смотрової ями (в), сарая (П), дуги (Д), сараю (Е1), уборної (Ж), навісу (31), сараю (И1), зливної ями (К1), ворота (№ 1), забор (№ 2), замощення (І).

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.