ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                 

26.06.07                                                                                           Справа  № 19/52

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                   Скрутовського П. Д.

суддів                                                                                        Онишкевича В. В.      

                                                                                                       Слуки М. Г.      

розглянув апеляційну скаргу ПП «Фірма Ром», м. Рівне № 7/5-8 від 08.05.2007 р.

на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 р.

у справі № 19/52

за позовом ПП «Фірма Ром», м. Рівне

до відповідача ВАТ «Дубнохміль», м. Дубно Рівненської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль», с. Турковичі

про стягнення в розмірі 25 795, 15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника) –явка необов’язкова – Либусь О. В. –юрист (довіреність б/н від 01.02.2007 р.)

від відповідача –явка необов’язкова –не з’явився

від третьої особи –явка необов’язкова –не з’явився

Представнику позивача у судовому засіданні були роз’яснені права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга ПП «Фірма Ром», м. Рівне, розгляд справи призначено на 26.06.2007 р., явка сторін не була визнана обов’язковою.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 р. у справі № 19/52 за позовом ПП «Фірма Ром», м. Рівне до ВАТ «Дубнохміль», м. Дубно за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»про стягнення 25 795, 15 грн. заборгованості в порядку субсидіарної (додаткової) відповідальності, яка виникла в результаті господарських відносин між Дочірнім сільськогосподарським виробничим підприємством «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»та ПП «Фірма Ром»в позові відмовлено.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст. 96 ЦК України, ст. 126 ГК України, а також положеннями Статуту Дочірнього сільськогосподарського виробничого підприємства «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль» та мотивував його тим, що підприємство (Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль») діє на засадах господарської самостійності під контролем засновника (ВАТ «Дубнохміль»), підприємство не відповідає за зобов’язаннями засновника і він не несе відповідальності за зобов’язаннями підприємства, а також тим, що будь-які відомості про наявність простої та вирішальної залежності Дочірнього сільськогосподарського виробничого підприємства «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»в матеріалах справи відсутні.

Скаржник, позивач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Рівненської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги, посилаючись на те, що дочірнім вважається підприємство, яке є підконтрольним іншому підприємству, а із змісту установчих документів вбачається, що ВАТ «Дубнохміль»контролює діяльність Дочірнього сільськогосподарського виробничого підприємства «Шевченківське». Крім цього, апелянт, звертаючись до ст.ст. 55 та 63 ГК України, зазначає, що Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»не може самостійно відповідати за своїми зобов’язаннями, оскільки самостійна майнова відповідальність суб’єкта господарювання настає лише за наявності у нього власного відокремленого майна та грошових коштів, а засновник не передав у власність дочірньому підприємству майно та не сформував статутного фонду, що підтверджується установчими документами.

          Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи, викладені в ній, просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що на суму заборгованості ПП «Фірма Ром»визнано кредитором Дочірнього сільськогосподарського виробничого підприємства «Шевченківське»і внесено до реєстру кредиторів, а також тим, що Статут дочірнього підприємства не передбачає будь-якої залежності від засновника –ВАТ «Дубнохміль», чи його додаткової (субсидіарної) відповідальності.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»- також не погодився з мотивами апеляційної скарги, подав відзив на неї, в якому просить повністю відмовити в позові ПП «Фірма Ром», посилаючись на те, що Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»є юридичною особою, мало відокремлене майно, рахунок в банку, вело самостійний баланс, діяло на засадах господарської самостійності, самостійно планувало свою діяльність і визначало перспективи розвитку, самостійно використовувало свої грошові кошти, а також на те, що згідно Статуту, підприємство не відповідає за зобов’язаннями засновника перед державою, іншими юридичними та фізичними особами, а засновник не відповідає за зобов’язаннями дочірнього підприємства.

          Відповідач та третя особа не забезпечили явки уповноважених представників у судове засідання, хоча належним чином були повідомлені про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 2378313, 2378348.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзивах на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідно до рішень господарського суду Рівненської області у справах № 7/18 та № 7/19, з дочірнього сільськогосподарського виробничого підприємства «Шевченківське»ВАТ «Дубнохміль»стягнено на користь ПП «Фірма Ром»39 558, 13 грн. заборгованості. Даний борг ДСВП “Шевченківське” погашено частково, а саме в сумі 13 762, 98 грн., тобто залишок заборгованості становить в розмірі 25 795, 15 грн.

На зазначену суму визнано кредиторські вимоги позивача у справі № 8/61 про банкрутство ДСВП «Шевченківське», що підтверджується ухвалою суду від 01.02.2007 р.).

Постановою господарського суду Рівненської області від 05.12.2006 р. у справі № 8/61 ДСВП «Шевченківське» визнано банкрутом.

Оскільки заборгованість дочірнім підприємством не погашена і ДСВП «Шевченківське»визнано банкрутом, скаржник (позивач), посилаючись на норми ст. 126 ГК України, зазначає, що ВАТ «Дубнохміль», як контролююче підприємство, з вини якого дочірнє підприємство опинилося у стані неплатоспроможності, повинно нести перед кредиторами субсидіарну відповідальність.

Дочірнє сільськогосподарське виробниче підприємство “Шевченківське” ВАТ «Дубнохміль» зареєстроване у Дубенській районній державній адміністрації за № 593 від 06.11.2001 р. Відповідно до його Статуту, засновником є ВАТ «Дубнохміль».

П. 1.3 Статуту визначено, що підприємство діє на засадах господарської самостійності під контролем засновника. Підприємство не відповідає по зобов'язанням засновника, і він не несе відповідальності по зобов'язаннях підприємства. А відповідно до п. 4.4 Статуту, підприємство не відповідає за зобов'язаннями засновника перед державою, іншими юридичними та фізичними особами, а засновник не відповідає за такі ж зобов'язання підприємства.

Згідно ст. 126 ГК України, відповідач та третя особа є асоційованими підприємствами з огляду на те, що між ними існує проста та вирішальна залежність.

Так, проста залежність полягає в можливості одного підприємства блокувати прийняття рішення іншим (залежним) підприємством, а вирішальна залежність характеризується встановленням відносин контролю-підпорядкування.

Статут ДСВП «Шевченківське»містить декілька положень щодо функцій контролю діяльності підприємства засновником.

Виконавчим органом засновника затверджується порядок обліку та використання коштів страхового фонду та фонду розвитку підприємства (п. 6.7); право інвестування майно в інші підприємства тільки зі згоди засновника (п. 6.10); право засновника додатково у вигляді контрольної функції запровадити додаткові форми бухгалтерського обліку та звітності підприємства для себе і за власними правилами  (п. 7.2); право проводити ревізії підприємства (п. 7.4); узгодження штатного розкладу підприємства та планів господарської діяльності (п. 8.3), а також функції при реорганізації або ліквідації підприємства (ч. 10).

Слід зазначити, що місцевий господарський суд правомірно встановив, що викладений порядок контролю підприємства є загальним для підприємств приватної форми власності.

Відповідно до ст. 126 ГК України, відносини вирішальної залежності можуть встановлюватися за умови отримання згоди відповідних органів Антимонопольного комітету України. Про наявність простої та вирішальної залежності має бути зазначено у відомостях державної реєстрації залежного (дочірнього) підприємства та опубліковано відповідно до закону.

Однак, будь-які відомості про наявність простої та вирішальної залежності ДСВП «Шевченківське»від ВАТ «Дубнохміль»у матеріалах даної справи відсутні.

Ч. 3 ст. 96 ЦК України передбачено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Статут ДСВП «Шевченківське»не передбачає будь-якої додаткової (субсидіарної) відповідальності засновника.

Апеляційний господарський суд не може прийняти до уваги посилання апелянта на ч. 7 ст. 126 ГК України, за умовами якої, якщо дочірнє підприємство з вини контролюючого підприємства опиниться в стані неплатоспроможності і буде визнано банкрутом, то субсидіарну відповідальність перед кредиторами дочірнього підприємства нестиме контролююче підприємство, оскільки позивач (скаржник) жодними належними та допустимими доказами не довів вини ВАТ «Дубнохміль»у неплатоспороможності ДСВП «Шевченківське»і визнанні його банкрутом.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101-105 ГПК України, -

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Рівненської області від 28.04.2007 р. у справі № 19/52 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу ПП «Фірма Ром», м. Рівне залишити без задоволення.

3.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

4.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                                                П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                                       В. В. Онишкевич  

          

Суддя                                                                                                       М. Г. Слука