Справа № 2-1177/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області в складі: головуючої - судді Клепка Л.І., при секретарі Мітюхіній О.В., за участю позивачки ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житлову квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за нею права власності на житлову квартиру.

В обгрунтування вимог вказала, що 22 червня 2001 року за договором купівлі-продажу, зареєстрованим на регіональній товарній біржі "Юго-Восток" в м. Димитров, вона придбала у відповідачки однокімнатну квартиру № 26 в будинку № 64 на м-ні "Західний" в м. Димитров. Оскільки до оформлення вказаного договору вони з відповідачкою дійшла згоди з усіх питань купівлі-продажу, то 22.06.2001 року звернулися на регіональну товарну біржу «Юго-Восток» з метою належного оформлення договору. Оформлюючи угоду на регіональній товарній біржі "Юго-Восток", вони з відповідачкою вважали, що угода в подальшому не потребує нотаріального посвідчення, тому до нотаріуса не звертались. На теперішній час вона не може розпорядитися на свій розсуд придбаною квартирою, оскільки виникло питання щодо дійсності договору, так як він нотаріально не посвідчений. Вказуючи на те, що вони з відповідачкою виконали всі умови договору, позивачка просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на квартиру.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, обгрунтовуючи їх викладеними в позовній заяві підставами.

Відповідачка ОСОБА_2 позов визнала і суду пояснила, що їй на підставі свідоцтва про право власності на житло належала квартира № 26 в будинку № 64 на м-ні „Західний" в м. Димитров, Донецької області, яку вона 22.06.2001року продала позивачці ОСОБА_1, до шлюбу Ларіоновій. Договір купівлі-продажу був зареєстрований ними на біржі «Юго-Восток» в м. Димитров. До підписання договору вона від позивачки отримали обумовлені договором гроші за квартиру та передала їй ключі та документи на квартиру. Вказуючи на те, що їх волевиявлення щодо продажу квартири було вільним, відповідачка не заперечувала проти того, щоб договір купівлі-продажу квартири був визнаний дійсним та щоб за позивачкою було визнано право власності на зазначену квартиру.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.06.2001 року на регіональній товарній біржі "Юго-Восток" в м. Димитров між сторонами була укладена угода купівлі-продажу квартири, згідно якої відповідачка продала, а позивачка купила в неї однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 29, 6 кв м, в тому числі жилою - 14, 8 кв. м. (арк. спр. 10). Квартира належала відповідачці на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21.06.2001 р. за № 1/13-289, виданого Підприємством житлово-комунального господарства Димитровської міської Ради (арк.спр. 10). 5 грудня 2001 року вказана квартира була зареєстрована на ім’я позивачки в бюро технічної інвентарізації в м. Димитров (арк.спр. 9.)

З угоди вбачається, що до її підписання сторони дійшли згоди з усіх суттєвих питань купівлі-продажу квартири, про що свідчать їхні підписи в угоді (арк.спр. 10)

Правовідносини між сторонами виникли на час дії Цивільного Кодексу 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.

Згідно ч.2 ст. 47 ЦК України в разі, якщо сторони частково чи повністю виконали умови угоди, суд вправі за вимогою виконавшої угоду сторони визнати її дійсною. В цьому разі нотаріальне посвідчення угоди не потрібне.

Судом встановлено, що волевиявлення учасників правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі. Правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені права жодної із сторін не порушені.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що угода купівлі-продажу квартири, укладена між сторонами і зареєстрована на регіональній товарній біржі "Юго-Восток" в м. Димитров, відповідає вимогам ст. ст. 153, 224 ЦК України і може бути визнана дійсною. З тих же підстав суд вважає за можливе визнати за позивачкою і право власності на квартиру № 26 в будинку № 64 на м-ні "Західний" в м. Димитров.

З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 47, 153, 224 ЦК України 1963 року, ст. ст. 10, 15, 60, 209, 212, 213, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Угоду купівлі-продажу квартири № 26 в будинку № 64 на м-ні „Західний" в м. Димитров, Донецької області загальною жилою площею 29, 6 кв. метри, в т.ч. жилою 14, 8 кв. м, укладену 22 червня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстровану регіональною товарною біржею "Юго-Восток" в м. Димитров 22 червня 2001 року, визнати дійсною.

Визнати за ОСОБА_1 (до шлюбу Ларіоновою) право власності на квартиру № 26 в будинку № 64 на м-ні „Західний" в м. Димитров, Донецької області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.