КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.07.2007                                                                                           № 6/259

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                           

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 Від позивача – Бунечко В.І. – по довіреності

Від відповідача – нез’явився

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерліс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.05.2007

 у справі № 6/259  

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерліс"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 16 143 599,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. у справі №6/259 позов Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерліс” про стягнення 16 143 599,29 грн. задоволений повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийнято по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

 15 грудня 2003 року між ВАТ „Укрнафта” і ТОВ „Інтерліс” укладено договір комісії № 290/935-Г (далі - Договір), згідно з яким ВАТ „Укрнафта”, як комітент, доручило, а ТОВ „Інтерліс”, як комісіонер, зобов'язалося від свого імені та за рахунок комітента укласти договори на поставку природного газу споживачам України,

Відповідно до умов Договору позивач у січні-березні 2004 року передав відповідачу на комісію природний газ в кількості 90000000 кубічних метрів на загальну суму 31876200 грн., з яких: в січні на підставі акту прийому-передачі № 1 від 31.01.2004 - 30000000 кубічних метрів на суму 10243800грн.; в лютому на підставі акту прийому-передачі природного газу № 2-04 від 29.02.2004 - 30000000 кубічних метрів на суму 10551600 грн.; в березні на підставі акту прийому-передачі № 3-Г від 31.03.2004 - 30000000 кубічних метрів на суму 11080800 грн.

Відповідач, як комісіонер, в січні-березні 2004 року реалізував природний газ в кількості 90000000 кубічних метрів, тобто в повному обсязі, отриманому на комісію від позивача, що підтверджується звітами про виконані роботи № 1 від 31.01.2004, № 2 від 29.02.2004 та № 3 від 31.03.2004.

Згідно з ч. 3 ст. 1016 ЦК України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

Відповідно до пункту 8.3 Договору відповідач, як комісіонер прийняв на себе поруку за виконання споживачами природного газу договорів, укладених комісіонером, відповідно до умов договору за принципом делькредере, в тому числі поручився за своєчасну оплату споживачами вартості природного газу.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, відповідач, як комісіонер, який прийняв на себе поруку за принципом делькредере, несе повну солідарну відповідальність за виконання зобов'язання щодо оплати грошових коштів позивачу, як комітенту.

Відповідач здійснив розрахунки з позивачем за отриманий на комісію природний газ частково, на суму 19643085грн., з яких відповідачем сплачено: 300000 грн. - платіжним дорученням №36 від 30.12.2003; платіжним дорученням №34 від 29.01.2004; 400000 грн. - платіжним дорученням №35 від 29.01.2004; 3500000 грн. - платіжним дорученням №38 від 29.01.2004 р., 1000000 грн. - платіжним дорученням №39 від 30.01.2004, платіжним дорученням №61 від 10.02.2004; 1200000 грн. – платіжним дорученням №69 від 17.02.2004; 1800000 грн. - платіжним дорученням №84 від 26.02.2004р., 140000 грн. - платіжним дорученням № 128 від 15.03.2004; 476000 грн. платіжним дорученням № 129 від 15.03.2004; 860000 грн. - платіжним дорученням №48 від 16.03.2004; 573198 грн. - платіжним дорученням № 132 від 17.03.2004; 1500000 грн. - платіжним дорученням № 49 від 19.03.2004; 337000 грн. - платіжним дорученням № 142 від 23.03.2004; 663000 грн. - платіжним дорученням №54 від 23.03.2004; 510000 грн. - платіжним дорученням № 56 від 26.03.2004; 924000 грн. - платіжним дорученням № 146 від 26.03.2004; 566000 грн. - платіжним дорученням № 147 від 26.03.2004; 1028124 грн. - платіжним дорученням № 148 від 26.03.2004; 665181,60 грн. - платіжним дорученням № 1078 від 30.12.2003.

Також заборгованість відповідача перед позивачем була зменшена на суму 2180439 грн. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок утримання відповідачем винагороди комісіонера відповідно до пункту 7.3 Договору та ст. 120 Цивільного кодексу України, а саме: 1178037 грн. відповідач утримав згідно з актом виконаних робіт від 10.02.2004 та припинив зобов'язання щодо сплати цієї суми позивачу на підставі протоколу про залік взаємних вимог від 10.02.2004; 1002402грн. - відповідно до акту виконаних робіт від 26.03.2004 та протоколу про залік взаємних вимог від 26.03.2004.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Однак, як вбачається з вищевикладеного, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого на комісію природного газу у встановлений пунктом 7.2 Договору строк (за 5 днів до початку місяця споживання природного газу) вчасно та повністю не виконав, чим порушив чинне законодавство України та охоронювані законом права позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Борг з урахуванням індексу інфляції складає 13810574,25 грн., а три проценти річних - 868551,2 грн. Розрахунок позивача знаходиться в матеріалах справи та приймається судом як вірний.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що при порушенні термінів розрахунків комісіонера з комітентом за природний газ комісіонер виплачує комітенту пеню в розмірі 0, 5 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно зі ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.                                                                 

За несвоєчасне виконання грошового зобов’язання позивач з врахуванням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” нарахував відповідачу пеню в розмірі 1464473,84грн.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. у справі №6/259 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерліс” на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. у справі №6/259 – залишити без задоволення.

          2. Рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2007 р. у справі №6/259 – залишити без змін.

          3. Матеріали справи №6/259 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 18.07.07 (відправлено)