Цивільна справа № 2 -143-09

Рішення

Іменем України

12 лютого 2009 року Обухівський районний суд

Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Тітович О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, третя особа ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію (опалення та підігрів води), в якій вказав на те, що відповідач є квартиронаймачем АДРЕСА_1. Між сторонами було укладено договір на постачання теплової енергії, позивачем надавались ці послуги згідно чинних тарифів, однак відповідачем дані послуги не оплачувались в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01 грудня 2008 року утворилась заборгованість в сумі 957 грн. 56 коп., які позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що згідно поданих відповідачем та його колишньою дружиною заяв рахунки між ними були розділені в листопаді 2005 року. На час поділу рахунків станом на 01.11.2005 року заборгованість по квартирі рахувалась 2362 грн. 55 коп. Оскільки ОСОБА_2 в квартирі не проживала то її заборгованість складала 1079 грн. 53 коп., а заборгованість ОСОБА_1 - 1283 грн. 02 коп. 3 таким поділом заборгованості сторони погодились, відповідачем було сплачено 444 грн. 49 коп. в рахунок погашення боргу, а третя особа сплатила борг за двома чеками на суму 370 грн. та 494 грн. 82 коп. Помилково сплачені нею за чеками суми в грудні 2006 року були внесені на рахунок відповідача. Після усунення помилки в липні 2007 року відповідач суму боргу та частину поточних нарахувань не сплачує, тому вона просить в судовому порядку стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 01.12.2008 року складає 957 грн. 56 коп. та судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовільнити з наведених вище підстав.

Відповідач в судовому засіданні погоджуючись з розміром існуючої заборгованості позов не визнав, пояснив, що цю заборгованість потрібно стягнути з підприємства на якому він раніше працював, оскільки він в свій час просив відраховувати з його заробітної плати комунальні послуги. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вони з відповідачем в листопаді 2005 року за згодою поділили рахунки по сплаті комунальних послуг, а також і існуючу на той час заборгованість перед позивачем за спожиті послуги. Пізніше вона свою заборгованість погасила за рахунок розрахункових чеків, але ці кошти помилково були зараховані на рахунок відповідача. Після виявлення влітку 2007 року дана помилка була усунута. При вирішенні цього спору покладається на розсуд суду.

Суд, вислухавши сторони, третю особу, перевіривши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

 Судом встановлено, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_2, що підтверджується випискою із будинкової книги ПП „Обухів-Центр" № 269 від 27.10.2008 року.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 08.11.2005 року та заяви ОСОБА_1 від 09.11.2005 року між ними порівну розділено житлову площу по зазначеній квартирі та кожному відкрито особовий рахунок для сплати комунальних послу г.

Відповідачем в рахунок погашення боргу сплачено позивачу в грудні 2005 року 444 грн. 49 коп. 3гідно розрахункових чеків від 15.11.2005 року з компенсаційного рахунку ОСОБА_2 та її матері ОСОБА_5 списано на рахунок ВАТ „Енергія" відповідно 373 грн. та 494 грн. 82 коп., які помилково були зараховані на рахунок відповідача по справі, що вбачається з наявних в матеріалах справи розрахунків.

21.05.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на споживання теплової енергії, згідно якого відповідач зобов'язувався сплачувати вартість отриманих послу г. Договір в судовому порядку не оспорювався, не визнавався недійсним, тому є чинним на момент розгляду справи.

Згідно розрахунку заборгованості за послуги по теплопостачанню, що є в матеріалах справи станом на 01.12.2008 року борг відповідача перед позивачем за спожиті послуги становить 957 грн. 56 коп.

Посилання відповідача про те, що кошти за спожиту ним теплову енергію слід стягнути з підприємства на якому він раніше працював, суд вважає необгрунтованими, оскільки такі вимоги не грунтуються на законі, підстав для цього відповідач не надав. Факт отримання послуг на вказану суму, відсутності претензій щодо якості цих послуг, відсутності відмови від отримання цих послуг, існування договірних відносин щодо теплопостачання між сторонами відповідачем не заперечується. Крім того відповідач визнаючи існування заборгованості в зазначеному розмірі не надав суду квитанції про їх оплату, не спростувавши таким чином доводів позивача.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач отримує послуги по опаленню та підігріву води, але не оплачує дані послуги в повному обсязі, тому сума боргу повинна бути стягнута в судовому порядку.

Враховуючи, що позивач згідно рішення Обухівської міської ради звільнений від сплати судового збору, ці витрати слід покласти на відповідача згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 3, 4, 15, 60, 88, 212-214 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст. 67, 68 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ВАТ „Енергія" задовільнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ „Енергія" заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 957 грн. 56 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., всього стягнути 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.