Справа № 1-83/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2009 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді - Чепурнова В.О.,

при секретарі -Багара Н.М.,

з участю обвинувача - прокурора - Чурей О.В.,

підсудного - ОСОБА_1,

представника цивільного позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Перечин кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, непрацюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 02.04.2009 року біля 02 години 30 хвилин будучи в нетверезому стані умисно, з хуліганських спонукань, в присутності товаришів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 грубо порушуючи громадський порядок, з особливою зухвалістю та мотивів явної неповаги до суспільства в центральному сквері в м. Перечин на пл. Народній розігнавшись заскочив на стійку світильника вуличного освітлення, почав його гнути в різні сторони в ході чого зламав зазначений світильник. В подальшому продовжуючи свої хуліганські дії заліз на верхню частину фонтану, в ході чого верхня частина фонтану відламалася, впала на землю та розламалася, чим Перечинській міській раді Закарпатської області спричинив матеріальну шкоду на суму 5 235 (п’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 99 копійок.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що він 01.04.2009 року близько 24 годин 00 хвилин зі своїми друзями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відпочивали в барі «Едем», що знаходиться в м. Перечин по вул. Гагаріна, там вони пили пиво. Після того, близько 02 години 30 хвилин 02.04.2009 року вони втрьох будучи в нетверезому стані пішли до центрального скверу в м. Перечин, площа Народна, де він, розігнавшись, вискочив на світильник вуличного освітлення, вхопився за нього та почав його ламати, тобто розгойдувати світильник в різі сторони в результаті чого світильник зламався та впав на землю. Після цього підсудний ОСОБА_1 сфотографувався біля пам’ятника, вліз на фонтан в результаті чого верхня частина фонтану відламалася, впала на землю від чого розкололася на три частини. Після зазначених дій ОСОБА_1 зліз з фонтана на землю, а ОСОБА_4 запропонував припинити активні дії та піти по домівках, щоб

ніхто не побачив того, хто пошкодив світильник та фонтан. Після вчинення зазначених вище дій ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли додому до ОСОБА_1 Під час вищевказаних дій ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходилися біля нього, але нічого не ламали. В ході зазначених дій підсудний ОСОБА_1 голосно кричав та нецензурно лаявся.

Враховуючи те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудній правильно зрозумів зміст цих обставин і сумнівів у добровільності та істинності його позиції не має, суд при вирішенні питання про обсяг доказів, які підлягають дослідженню в порядку ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи та розміру цивільного позову.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що підсудній ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, суд вважає за недоцільне допит свідків по справі.

З урахуванням показів підсудного та інших обставин справи суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю. Дії підсудного ОСОБА_1 супроводжувалися винятковим цинізмом, які поєднані з демонстративною зневагою до загальноприйнятих норм соціальної моралі, оскільки вчинені в центральному парку м. Перечин з порушенням тиші.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання за ст. 296 ч. 1 КК України суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані, що позитивно характеризують особу пісудного.

Як пом’якшуючі покарання підсудного обставини, суд враховує щиросердечне каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному, суд відносить вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбаченої цим законом санкції, підсудному ОСОБА_1 необхідно для його виправлення і попередження нових злочинів призначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції зазначеної норми закону.

На підставі викладеного, у відповідності до до п. 1,2, ст. 65 КК України, суд приходить до висновку, що відносно підсудного ОСОБА_1 слід обрати покарання достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, та, на цій підставі обрати відносно нього покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Водночас, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який не являє собою виключну небезпеку для суспільства, обставини, які пом’якшують покарання підсудного, суд вважає можливим і справедливим на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

Вирішуючи питання про цивільний позов, заявлений представником Перечинської міської ради Закарпатської області ОСОБА_2 суд вважає, що він підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В даному випадку доказами по справі повністю підтверджується те, що підсудній ОСОБА_1 пошкодив комунальне майно, що належить Перечинській міській раді Закарпатської області як органу місцевого самоврядування. Відповідно до ст. 1192 ЦК України суд вправі зобов’язати особу, яка завдала шкоду, відшкодувати збитки у повному обсязі. У зв’язку з цим цивільний позов в розмірі 5235 (п’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 99 копійок, заявлений Перечинською міською радою Закарпатської області до підсудного, слід задовільнити повністю.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України - звільнити ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки, а саме:

- повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання, навчання.

Цивільний позов задовільнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Перечинської міської ради Закарпатської області 5235 (п’ять тисяч двісті тридцять п’ять) гривень 99 копійок заподіяних збитків.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, залишити до вступу вироку в законну силу.

Судових витрат немає.

На вирок суду може бути подано апеляцію протягом 15-ти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Перечинський районний суд Закарпатської області.