Справа № 2-1173/2009

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року.

Алчевський міський суд Луганської області в складі
Головуючего- судді - ОСОБА_1

При секретарі - Пилипенко Т.І.

Адвоката - ОСОБА_2

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Алчевськ в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, про стягнення аліментів, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів

встановив:

 ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця мешкання її і відповідача сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нею і про стягнення аліментів на його утримання, посилаючись на наступні обставини: Вони з відповідачем перебували у шлюбі з 19.06.1980 року до 11 травня 2000 року. Після розірвання шлюбу молодший син -ОСОБА_4 залишився проживати з батьком в квартирі АДРЕСА_1, оскільки відповідач не віддав їй дитину. Вона на той час не вирішувала питання про примусове відібрання дитини. Але вона виконувала свої обов'язки матері по утриманню та вихованню дитини, цікавилась його справа ми, навчанням у школі, відвідувала батьківські збори у школі, матеріально його утримувала. В періоди відсутності відповідача у місті син мешкав з нею до приїзду батька. Відповідач залишав сина одного. Не повідомляючи її про від'їзд. У грудні 2007 року відповідач взагалі покинув місто і більше року мешкав за межами міста. З цього часу син мешкає з нею і її чоловіком. Вихованням сина займається вона, утримує сина. Батько справа ми сина не цікавиться, не контролює його навчання, запрошення директора гімназії ігнорує. Дитина є сином учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Тому потребує постійного медичного огляду. Але відповідач і від цього ухиляється, не забезпечує профілактичного лікування, відмовляється від профілактичного огляду. В період проживання дитини з нею вона забезпечує йому профілактичний медичний огляд. 21 травня 2008 року відповідач сам знявся з реєстрації в зазначеній вище квартирі і зняв з реєстрації дитину. Причину цього відповідач їй не повідомив. В квартирі, де вона мешкає з чоловіком є умови для проживання дитини. З метою усунення перешкод у спілкуванні з дитиною вона зверталась до органу опіки та піклування. Виходячи з інтересів дитини вона вважає, що син повинен мати постійне місце проживання, постійний у догляд і не знервуватись з приводу того, що батько забороняє йому мешкати з нею. Позивач також просить стягнути на її користь аліменти на утримання сина.

Відповідач ОСОБА_4 позов ОСОБА_3 в частині стягнення аліментів не визнав. Пояснив, що син постійно мешкає з ним. Саме він його утримує. Забезпечує належне утримання і виховання. Він лікував сина, неодноразово возив його на відпочинок. Коли він залишав місто за умовами роботи, з сином залишався старший син з невісткою, які мешкають в квартирі на цьому ж поверсі, в одному тамбурі. Крім того він залишав сину гроші. Це були різні суми: і 500 грн і 1000 грн. Син має усі умови для нормального мешкання, навчання та виховання. Крім того, син його любить і не хоче мешкати з позивачем. Спілкуватись с матір'ю він не заперечує сину. Не дивлячись на те, що син постійно мешкав з ним, позивач не звертався до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_3. В зв'язку з її позовом. Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання сина. Від пояснень в частині позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 відмовився давати пояснення. Був присутній в залі судового засідання, але від участі в судовому засіданні відмовився.

Заслухав сторін, неповнолітнього ОСОБА_4, свідка, представника органу опіки та піклування, перевірив матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, про стягнення аліментів, та зустрічний ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволенню не підлягають з наступних підстав.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що після розлучення сторін їх неповнолітній син ОСОБА_4 постійно мешкав з батьком. ОСОБА_5, як мати, мала можливість за рішенням органу опіки та піклування, з ним спілкуватись. Періодично син мешкав то з батьком, то з матір'ю. Обидві сторони його утримували, забезпечували дитині належні умови для проживання, навчання та виховання, кожний на свій розсуд. Але з батьком ОСОБА_4 мешкає в трьохкімнатній квартирі, власником частки якої він є, має свою окрему кімнату, де є все для навчання, відпочинку, його розвитку. Тоді як у ОСОБА_5 однокімнатна квартира, де вона мешкає з чоловіком.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування в цій квартирі дитина не має постійного спального міста. Перебуваючи у матері, спить з нею і її чоловіком в одній кімнаті.

Сам неповнолітній ОСОБА_4 пояснив, що він любить і маму і тата. Але він хоче мешкати постійно з батьком, де йому зручно, до якого він біль прихильний. Він має свою кімнату, комп'ютер. В квартирі, де мешкає мама, він не може подивитись телевізор, коли мати лягає відпочивати. У нього не дуже гарні відносини з її чоловіком. ОСОБА_4 пояснив, що матеріально його утримують і мати і батько. Коли батько від'їжджає з міста він залишає йому гроші. Його доглядають також старший брат і його дружина, які мешкають поруч. Коли батька нема вдома, він мешкає у матері, але все одно буває ночує вдома.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла 10 років визначається спільно згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років визначається нею самою. 11 жовтня 2009 року, через 4 місяці, ОСОБА_4 виконається 14 років. Суд враховує думку дитини при розгляді справи. Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні пояснив, що умови для проживання дитини кращі у батька. Дитина має окрему кімнату, окремо спальне місто, стіл, шафу, комп'ютер, акваріум з рибками, якими дуже зацікавлений і доглядає за ними сам.

 Посилення позивача ОСОБА_5 на те. що син мешкає з батьком, а вона його утримує, суд не може прийняти до уваги, оскільки встановлено, що син сторін мешкає періодично то з батьком то з матір'ю. Відповідно до ст. 141 СК України мати і батько мають рівні права і обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє їх від обов'язків.

Сторони фактично підтвердили, що їх дитина довгий час мешкав з батьком, який його виховував та утримував. Мати дитини приймала участь у вихованні сина і у його утриманні. Суд вважає, що таким чином вони виконували свої обов'язки, не ухилялись від їх виконання. Підстав для задоволення позовів немає.

Керуючись чт.10, 30, 62, 213_215 ЦПК України, ст. ст. 150, 157, 160, 161, 171 СК України, суд

вирішив:

 В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, про стягнення аліментів та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів відмовити за необгрунтованістю

Рішення набирає чинності по закінченні десятиденного строку на апеляційне оскарження. На рішення може бути надана апеляція до апелляційного суду луганської області протягом 20 днів з дня звернення з заявою про апеляційне оскарження.