Справа  №2-4292/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2008 року.  

Центрально-міський районний суд міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області, у складі:

головуючого-судді     - Бондарєвої О.І.

при секретарі     - Давидовій Е.А.

за участю позивача     - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні, у залі суду, у місті ОСОБА_2, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконкому Центрально-Міської районної у місті ОСОБА_2 ради про визнання права власності на самовільно збудовані прибудови та господарські споруди і будівлі, -

Встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначила, що згідно до свідоцтва про право власності на житловий будинок від 10.07.1985 року, виданого на підставі рішення виконкому Центрально-міської районної Ради від 12.04.1985 року, зареєстрованого в Криворізькому бюро технічної інвентаризації, запис №55658, на стор.48, у реєстровій книзі №239, вона є власницею домоволодіння, розташованого в м. Кривий Ріг, по вул. Цементна, №10, яке в цілому складається з житлового будинку «А-1», прибудови «а», літньої кухні «Б», прибудови «б», тамбуру «61», сараїв «В» і «Г», погребу «Д п/д».

Згідно повідомлення КП Д0Р«КБТІ», за №117084 від 21.08.2008 року, при обстеженні домоволодіння №10 по вул. Цементній у м. Кривому Розі, виявлено самочинне будівництво, а саме прибудова «б», тамбур «б1», погреб «Д п/д», які позивач збудувала за власні кошти, без отримання дозволу Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради. Ці побудови згідно з технічним висновком Криворізького відділу комплексного проектування Дніпропетровського філіалу ДП «ДНІ та ПІІ «НІІпроектреконструкція» «Про розміщення та технічний стан будівель, розташованих на земельній ділянці домоволодіння №10 по вул. Цементній, у м. Кривому Розі», об'єкт №К-2277/08, виконані у відповідності до вимог будівельних норм України ДБН-360-92.

Позивач звернулася до Виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на зазначені забудови, але отримала відмову, у зв'язку з чим вона просить суд визнати за нею право власності на зазначені забудови, оскільки спору на присадибну ділянку немає, забудови відповідають будівельним нормам, їх технічний стан визнано задовільним.

У попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, позов визнав, просив суд розглядати справу у відсутності їх представника, про що надав письмову заяву №8/35-2885 від 29.10.2008р.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, у їх сукупності, приймаючи до уваги, що сторони не заперечують проти вирішення спору у попередньому судовому засіданні, суд вважає за необхідне задовольнити позов згідно до вимог ст. 17 4 ч. 4 ЩІК України, з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Так, спірні будівництва, а саме: прибудова під літерою «б», розміром 2,30 х 5,20 кв.м., вартістю 5 428 грн.; тамбур під літерою «61», розміром 1,0 х 2,71 кв.м., вартістю 1 582 грн.; погреб під літерою «Д п/д», розміром 3,0 х 2,50 кв.м., вартістю 3515 грн.; самочинно збудовані на земельній ділянці домоволодіння №20, розташованій по  вул. Цементній    у  м. Кривому Розі.

Дана обставина підтверджуються Технічним висновком про розміщення та технічний стан будівель на земельній дільниці домоволодіння №10, по вул. Цементній у м. Кривому Розі від вересня 2008 року, а також повідомленням КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації», за вих. №117048 від 21.08.2008 року, про виявлення самочинного будівництва та вартості самочинно зведених будівель.

Зазначене домоволодіння належить на праві приватної власності позивачу згідно свідоцтва про право власності на житловий будинок від 10.07.1985 року, виданого на підставі рішення виконкому Центрально-міської районної Ради від 12.04.1985 року, зареєстрованого в Криворізькому бюро технічної інвентаризації, запис №55658, на стор.48, у реєстровій книзі №239

Спірні будівництва відповідно до ч.1 ст.37б ЦК України є самочинними будівництвами, оскільки були збудовані на земельній ділянці без належного дозволу.

Однак, відповідно до ч.3 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, яким у даному випадку є житловий будинок №10, який розташований по вул. Цементній у м. Кривому Розі, на земельній ділянці якого й були збудовані спірні будівництва.

Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України, на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Отже, як встановлено у судовому засіданні, визнання права власності на спірні будівництва, самочинно збудовані на земельній ділянці уже збудованого домоволодіння №10, по вул. Цементній у м. Кривому Розі, не порушує права інших осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.376 ЦК України, ст.ст.10, 11, 15, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на самочинні збудовані будівництва - прибудову під літерою «б», розміром 2,30 х 5,20 кв.м., вартістю 5 428 грн.; тамбур під літерою «б1», розміром 1,0 х 2,71 кв.м., вартістю 1 582 грн.; погреб під літерою «Д п/д», розміром 3,0 х 2,50 кв.м., вартістю 3515 грн., які розташовані на земельній ділянці домоволодіння №10, по вулиці Цементній у місті Кривому Розі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через районний шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.