Справа 2-с-12/2009 p.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2009 р. Малиновський райсуд м. Одеси в складі: головуючого судді Савинської І.О.
при секретарі Гриценко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за скаргою Південної митниці на дії Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області,
ВСТАНОВИВ:
Південна митниця звернулася до суду із скаргою, в якій просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про стягнення з митниці 11664 грн. виконавчого збору з примусового виконання постанови № 3-12787/2008 p., винесеної Малиновським райсудом м. Одеси 25.04.2008 р.
Крім того, заявник просить поновити строк на оскарження, посилаючись на те, що дії підрозділу примусового виконання по винесенню зазначеної постанови є неправомірними та вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
Представник суб’єкту оскарження у судове засідання не зявився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмові заперечення, в яких просив залишити скаргу без задоволення, як безпідставну.
Вислухавши пояснення зявившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено у судовому засіданні 25.04.2008 р. суддя Малиновським райсудом м. Одеси ОСОБА_1 виніс постанову № 3-12787 про визнання винним ОСОБА_2 за ст. 340 МК України, накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.
Крім того, суддя постановив вилучені товари згідно протоколу про порушення митних правил № 0195/50000/08 від 04.03.2008 p.: люстри -480 шт., лампи (бра) - 720 шт. Південній регіональній митниці повернути власнику ОСОБА_3 без відшкодування витрат понесенних митним органом по даній справі для подальшого митного оформлення.
Зазначена постанова вступила в закону силу.(с. с. 18-19).
На підставі заяви ОСОБА_3 головним держвиконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській обл. ОСОБА_4 30.05.2008 р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови суду та у строк до 04.06.2008 р. Південній регіональній митниці запропоновано добровільно повернути вилучене майно і вказати його місцезнаходження. Крім того, боржник попереджався у разі примусового виконання постанови з нього буде стягнуто виконавчий збір у розмірі 10 % від вартості майна та будуть стягнуті витрати, пов’язані з проведенням виконавчих дій.(с. с. 17 об., 19 об.).
На 05.06.2008 р. головним держвиконавцем було призначено примусове виконання постанови суду.(с. с. 20).
Копію постанови про відкриття виконавчого провадження та супровідний лист Південною регіональною митницею, за адресою м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, було отримано 02.06.2008 р.(с. с. 6, 20-20 об.).
30.05.2008 р. до підрозділу примусового виконання рішень надійшов лист, в якому зазначалось, що Південну регіональну митницю ліквідовано з 01.05.2008 р. згідно наказу Державної митної служби України № 61 від 29.01.2008 р. „Про ліквідацію митних органів". Крім того, відповідно наказу Державної митної служби України № 64 від 29.01.2008 р. „Про створення нових митниць, зміну зон діяльності деяких митниць" передбачено створення Південної митниці (яке не є правонаступником ліквідованої Південної регіональної митниці), але обов’язок щодо здійснення митного оформлення та повернення майна покладений на новостворену митницю.
На підставі зазначеного 05.06.2008 р. головним держвиконавцем на імя судді Малиновського райсуду м. Одеси Гарського О. В. було направлено подання про встановлення подальшого порядку виконання постанови суду, (сс. 21).
10.06.2008 р. суддею була винесене постанова, якою був змінений спосіб та порядок виконання постанови суду шляхом заміни сторони у виконавчому провадженні з Південної регіональної митниці на Південну митницю і зобов’язанні останньої повернути вилучені товари.{с. с. 22).
17.06.2008 р. головний держвиконавець виніс постанову про заміну боржника по виконавчому провадженню на Південну митницю та цього ж дня надіслав її до боржника разом з листом про зобов’язання до 19.06.2008 р. виконати постанову. Крім того, у зазначеному листі боржник попереджався про призначення на зазначену дату примусового виконання постанови суду за місцезнаходженням майна.(с. с. 23-24).
19.06.2008 р. головним держвиконавцем у присутності двох понятих, представника стягувача був складений акт про вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувану.(с. с. 26).
20.06.2008 р. головний держвиконавець виніс постанови про стягнення з Південної митниці виконавчого збору у розмірі 11664 грн. та витрат у розмірі 16, 19 грн.(с. с. 26 об-28).
23.06.2008 р. після проведення примусового вилучення майна головним держвиконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження (с. с. 29).
ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповіданості до ст. 1 Закону України „Про виконаву службу" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законовів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
ст. 7 Закону України „Про виконаву службу" передбачає, що державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
При винесені оскаржуваної постанови головний держвиконавець керувався ч. 1 ст. 46 Закону України „Про виконавче провадження", в якій зазначається, що у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і в розмірі пятидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян -з боржника - юридичної особи.
Суд вважає, що оскаржувана постанова відповідає чинному законодавству, т.як винесенна головним держвиконавцем у звязку з неповерненням у добровільному порядку боржником, який був змінений на підставі постанови суду, майна що підлягало поверненю.
Загальна вартість зазначеного майна складала 116640 грн., тому 10 % від зазначеної суми складає 11664 грн. за виконавчий збір.
На підставі викладеного суд вважає, що дії головного державного виконавця Шуляченко М. Б. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору були правомірними, тому немає підстав для скасування винесеної ним постанови.
Крім того, на підставі п.1 ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу на дії державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права чи свобод.
Як вбачається із матеріалів справи оскаржувану постанову головного держвиконавця від 20.06.2008 р. про стягнення виконавчого збору Південною митницею було отримано 01.07.2008 р. (с. с. 7).
Тому суд вважає, що заявником, при поданні скарги до суду 07.07.2008 р., не був пропущений строк, передбачений ст. 385 ЦПК України, у зв’язку з чим немає підстав для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 208-209, 212-215, 218, 383, 385-387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Південній митниці у задоволені скарги на дії Головного управління юстиції в Одеській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
Стягнути з Південної митниці витрати на ІТЗ у розмірі 7, 50 грн.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 5 днів заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею протягом 10 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.