Справа № 2-5955/2008

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Дрішлюка АХ,

при секретарі судового засідання Шер - Алієвої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу дійсним, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу № 97/0283 від 10 червня 1997 року 11/25 частин квартири АДРЕСА_1 дійсним. Позивач обгрунтував свої позовні вимоги тим, що договір № 97/0283 від 10 червня 1997 року оформлявся на Одеській універсальній товарній біржі «GEP», всі істотні умови угоди дотримані, договір купівлі - продажу зареєстрований в ОМБП та РОН 13 червня 1997 року. Позивач має намір розпорядитися належним йому майном, але зробити цього не може, оскільки укладений договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в передньому судовому засіданні позов визнали, про що надали відповідну позовну заяву. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 у відкрите судове засідання не з’явилися, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Від ОСОБА_4 надійшла заява про визнання позову. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, з однієї сторони, і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діяла від свого імені та від імені та в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4, з іншої, уклали 10.06.1997 року договір купівлі-продажу нерухомого майна - 11/25 частки квартири АДРЕСА_2, що складається з однієї кімнати, житловою площею - 18, 4 кв. м., а також -11/25 кухні, 11/25 коридору, 11/25 туалету, 11/25 ванної кімнати, 11/25 вбудованої шафи, загальної площею 23, 9 кв. м.

Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на зазначену частину квартири є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 97/0283 від 10 червня 1997 року, укладений на Одеській універсальній товарній біржі «GIP», без наступного нотаріального посвідчення угоди, з реєстрацією його в „Журнале регистрации биржевих сдело к с недвижимостью", реєстраційний № 97/0283 від 10 червня 1997 року.

Після укладання зазначеного договору сторони повністю виконали його умови. Відповідачі виселилися зі спірної квартири, а також були зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Факт передачі покупної ціни від покупця, позивача по справі, до продавця - відповідача, підтверджується пунктом 6 договору № 97/0283 від 10 червня 1997 року, зареєстрованого на Одеській універсальній товарній біржі «G1P», згідно якого продавцем отримана сума за відчужувану частину квартири до підписання договору. Підтвердженням виконання договору його сторонами є видача покупцю екземпляра договору, другий екземпляр залишений на зберігання в біржі. Підтвердженням факту виникнення права власності у ОСОБА_1 на 11/25 частки квартири є реєстрація договору купівлі-продажу № 97/0283 від 10 червня 1997 року в ОМБП та РОН під № 1314 - стр.127 - кн. 194 пр. від 13.06.1997 року.

До укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 97/0283 від 10 червня 1997 року ця частка квартири належала на праві власності відповідачам на підставі свідоцтва про право

власності на майно, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 30.12.1996 року за № 6-6254, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР, який був чинний на момент укладання правочину, відповідачі вправі були здійснювати її відчуження.

На сьогоднішній момент нотаріально посвідчити договір, вчинений на товарній біржі, сторони не можуть, оскільки згідно зі ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 225 ЦК УРСР, ст. ст. 220, 334, 640 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212, 224-226 ЦПК України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі - продажу дійсним задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна № 97/0283 11/25 частин квартири АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, з одного боку, та ОСОБА_1, з іншого боку, зареєстрований на Одеській універсальній товарній біржі «GIP» 10 червня 1997 року, згідно якого ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_1 купив 11/25 квартири АДРЕСА_4 - дійсним.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.