Справа № 2-6196/2008
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАІНИ
23 вересня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання - Шер - Алієвой В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області, Одеська універсальна біржа „Витязь" про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру та усунення перешкод в здійсненні права власності, зняття з реєстраційного обліку, -
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійсним та визнання права власності на зазначену квартиру, а також просила усунути перешкоди в здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_2 та визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою № 39 по вул. Ак. Філатова, 68. Позивачка обгрунтувала свої позовні вимоги тим, що договір купівлі - продажу № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року був оформлений на Одеській універсальній біржі «Вітязь», всі істотні умови угоди дотримані, зазначена квартира на праві приватної власності на підставі договору купівлі - продажу зареєстрована в ОМБТІ та РОН 29 квітня 1999 року (а, с 4 -5). Позивачка має намір розпорядитися належним їй майном, але зробити цього не може, оскільки укладений договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, крім того ОСОБА_4 є наймачем зазначеної квартири, разом з нею в ній проживають члени її родини, відповідач по справі є колишнім чоловіком дочки позивачки, який в спірній квартирі не проживає, його реєстрація за вказаною адресою порушує права позивачки як наймача, так як вона повинна сплачувати додаткові комунальні послуги.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, про час, місце і дату судового засідання повідомлялися належним чином за останньою відомою суду адресою, а також в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 74 Цивільного процесуального кодексу України, тому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, з однієї сторони, і відповідачка ОСОБА_2, з іншої 28.04.1999 року уклали договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_3, що складається з двох кімнат, житловою площею -27, 7 КВ. М., загальної площею 42, 8 кв. м (ах. 4-5).
Підтвердженням наміру сторін, досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору, а також змісту умов домовленості про передачу права власності на зазначену квартири є договір купівлі-продажу нерухомого майна № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року, укладений на Одеській універсальній біржі «Вітязь», без наступного нотаріального посвідчення угоди, з реєстрацією його в „Журнале регистрации биржевых сдело к с недвижимостью", реєстраційний № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року.
Після укладання зазначеного договору сторони повністю виконали його умови. Відповідачка виселилася зі спірної квартири, а також була знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Факт передачі покупної ціни від покупця, позивача по справі, до продавця - відповідача, підтверджується пунктом 6 договору № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року, зареєстрованого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», згідно якого продавцем отримана сума за відчужувану квартиру до підписання договору. Підтвердженням виконання договору його сторонами є видача покупцю екземпляра договору, другий екземпляр залишений на зберіганні в біржі. Підтвердженням факту виникнення права власності у ОСОБА_1 на зазначену квартиру є його реєстрація на підставі договору купівлі-продажу № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року в ОМБТІ та РОН за № 322 пр. стр. 39 - р № 316 від 29.04.1999 року.
До укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року ця квартира належала на праві власності відповідачці на підставі свідоцтва про право власності на майно, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 15.03.1999 року за № 3-13750, тому згідно ст. 225 ЦК УРСР, який був чинний на момент укладання правочину, відповідачка вправі була здійснити її відчуження.
На сьогоднішній момент нотаріально посвідчити договір, вчинений на товарній біржі, сторони не можуть, оскільки згідно зі ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Згідно з ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснила, що їй на підставі договору купівлі-продажу № 99 - 915М від 28 квітня 1999 року належить квартира за номером 39 у будинку 68 по вул. Ак. Філатова в м. ОдеС. І. Згідно довідки Житлово - будівельного кооперативу „Черьомушки" від 14.04.2008 року на зазначеній житловій площі зареєстровані ОСОБА_1 - основний наймач, ОСОБА_5 - дочка наймача, ОСОБА_3 - зять наймача, ОСОБА_6 - онук наймача, ОСОБА_7 - онук наймача, ОСОБА_8 Єфїмова - мати наймача (а.с. 8). 25 грудня 2005 року шлюб між дочкою позивачки ОСОБА_9 та відповідачем ОСОБА_3 був розірваний, про що Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 28.12.2005 року зроблено актовий запис за № 598 (а.с. 9).
Факт непроживання відповідача в зазначеній квартирі підтверджується актом ЖКС „Черьомушки" від 24.07.2008 року, підписаний сусідами ОСОБА_10, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_11, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2; ОСОБА_12, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3
Визначаючи норми матеріального права, що підлягають застосуванню та надаючи правову кваліфікацію виниклим правовідносинам суд виходить з п. 4 Перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки право користування спірним житлом виникло у відповідача 26 січня 2000 року, тобто до прийняття ЦК України, продовжувало існувати після 1 січня 2004 року, то відносини з користування житлом можуть бути кваліфіковані як триваючи, а тому їхньої природи може бути надана оцінка за ЦК України та застосовані його норми.
Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. Відповідач не мешкає в спірному приміщенні з 2005 року, тому може бути визнаний втратившим право на користування жилим приміщенням.
Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Відповідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації. Тобто правовою підставою для перебування на реєстраційному обліку є проживання чи перебування в житлі за певною адресою. Згідно зі ст. 6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги позивача в цій частині та визнає ОСОБА_3 особою, який втратив право користування жилим приміщенням, так як в судовому засіданні встановлено, що він понад року не проживає в квартирі під номером 39 в будинку № 68 по вул. Ак Філатова в м. Одесі.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_13 в повному обсязі.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно зі ст. 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть. Таким чином, рішення суду по справі про задоволення позову після набрання ним законної сили є підставою для скасування реєстрації відповідачки за вищевказаною адресою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 225 ЦК УРСР, ст. ст. 16, 29, 220, 405, 334, 640 ЦК України, ст. 6, 7 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", ст. ст. 10, 60, 61, 130, 208, 209, 212, 224-226 ЦПК України, СУД -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_13 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеської області, Одеська універсальна біржа „Витязь" про визнання договору кунівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру та усунення перешкод в здійсненні права власності, зняття з реєстраційного обліку задовольнити.
Визнати договір купівлі-продажу № 99-915 М від 28.04.99 р. двокімнатної квартири АДРЕСА_2, житловою площею 27, 7 кв. м, загальною площею 42, 8 кв. м., укладений на Одеській універсальній біржі «Витязь» між ОСОБА_2 з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони - дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, житловою площею 27, 7 кв. м, загальною площею 42, 8 кв. м.
Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в здійсненні права власності на квартиру АДРЕСА_2 та визнати його втратившим право користування квартирою № 39 по вул. Ак Філатова, 68.
Встановити порядок виконання рішення суду та зобов’язати Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України м. Одеси в особі сектору громадянства, імміграції й реєстрації фізичних осіб Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України м. Одеси зняти ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.