Справа № 2а-367/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 року Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - Дрішлюка А.І.,

при секретарі судового засідання - Шер - Алієвой В.В., Алманової І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Комінтернівського взводу відділу ДАІ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора ДПС Комінтернівського взводу відділу ОСОБА_3 України в Одеській області, молодшого сержанту міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги мотивовані тим, що посилання інспектора ДПС на порушення ним п.12.9 Правил дорожнього руху є безпідставними та не підтверджуються доказами, тобто підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволенню позову, пояснивши, що скоєння адміністративного правопорушення фіксувалось його напарником за допомогою радару, а він займався оформленням протоколу та постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 18.02.2009 року на 21-му км. автошляху Одеса - Миколаїв інспектором ДПС Комінтернівського взводу відділу ОСОБА_3 України в Одеській області, молодшим сержантом міліції ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення за фактом скоєння позивачем адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. На підставі вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення була винесена постанова про адміністративне правопорушення серії ВН № 081744, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у відповідності з ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання дій неправомірними та скасування постанови інспектора ДПС Комінтернівського взводу відділу ОСОБА_3 України в Одеській області, молодшого сержанта міліції ОСОБА_2, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Свої вимоги заявник обгрунтовував тим, що посилання інспектора ДПС про порушення ним п.12.9 б) „Правил дорожнього руху” є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серія АД № 026847 від 18.02.2008 року було зазначено, що він рухався зі швидкістю 60 км/год.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Способи захисту прав та законних інтересів позивачів (невичерпний перелік) передбачені ст. 105 КАС України.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Згідно зі ст. 66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, а саме, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год, оскільки в матеріалах справи відсутні матеріали, які б могли бути прийняті судом як докази ( ст. 69 КАС України) про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ст. 122 КУпАП, тобто відповідачем надана не вірна оцінка зібраним по справі доказам, а також не враховані вимоги ст. ст. 22, 23, 33 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд керуючись ст. 33 КУпАП, при винесенні постанови по справі враховує рівень суспільної небезпеки і характер вчиненого правопорушення, обставини його скоєння, особу правопорушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Оскільки позивач визнав факт перевищення швидкості, проте воно було незначним (10 км на год), то суд визнає скоєне правопорушення малозначним та задовольняє позов частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 122, 293 КУпАП, ст. ст. 11, 12, 69, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Комінтернівського взводу відділу ОСОБА_3 України в Одеській області, молодшого сержанта міліції ОСОБА_2 про визнання незаконним - задовольнити частково.

Скасувати постанову ВН № 081744 по справі про адміністративне правопорушення прийняту 18.02.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст. 186 КАС України.