Справа № 2-2379/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

З жовтня 2008 р.         м. Макіївка

Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:

головуючий суддя Ситенко А.І. при секретарі  Анісімовій Є.С.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

8 вересня 2008 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, мотивуючи вимоги тим, що при приватизації квартири комітетом економіки, приватизації та управління комунальної власності Ясинівського коксохімічного заводу не була встановлена належна кожному власнику частка, у зв'язку з чим вона, як спадкоємець за законом, позбавлена можливості прийняття спадщини.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, на обгрунтування яких послалася на обставини, вказані в позовній заяві, та зазначила, що 31 січня 2000 р. квартира № 6 будинку № 9, розташованого по вул. Трубіцина у місті Макіївці, була приватизована нею, її чоловіком ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 у спільну сумісну власність. 13 березня 2008 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді частини квартири, спадкоємцем якої на підставі закону є вона та відповідач по справі, який відмовився від прийняття спадщини на її користь. У передбачений законом термін вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак державним нотаріусом у видачі свідоцтва на право власності за законом було відмовлено на підставі того, що частки спадкодавців у праві спільної сумісної власності на квартиру не встановлені.

Посилаючись на вказані обставини, позивачка просить суд визначити розмір часток власників квартири у праві спільної сумісної власності на житлове приміщення, визнавши їх рівними.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав, зазначивши, що після смерті сина він відмовився від прийняття спадщини на користь позивачки, однак прийняти її у встановленому законом порядку вона позбавлена можливості, оскільки частка спадкодавця у праві спільної сумісної власності не визначена.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог ( ст. 11 ЦПК України ) встановив наступне.

Згідно свідоцтву про право власності на житло, виданого комітетом економіки, приватизації та управління комунальної власності Ясинівського коксохімічного заводу 31 січня 2000 рокуАДРЕСА_1, будинку № 9, розташованого по вул. Трубіцина у місті Макіївці належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві приватної спільної сумісної власності. Назване свідоцтво зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» м. Макіївці.

13 березня 2008 р. ОСОБА_4 помер у віці 30 років, що підтверджено актовим записом № 719 від 14 березня 2008 р. в Книзі реєстрації смертей ОСОБА_5 відділу реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції Донецької області.

Як передбачено статтею 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належите особам на праві спільної часткової, або на праві спільної сумісної власності.

Питання про визначення часток у спільній сумісній власності у встановленому законом порядку між співвласниками не вирішувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України від 19 червня 1992 р. № 2482 XII «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім»ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), у тому числі тих, що тимчасово відсутні й за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Оскільки зазначеним законом не визначено умов, за яких один із членів сім'ї матиме більшу або меншу частку в приватизованому житлі, іншої домовленості між власниками не було, то частка кожного є рівною. За таких обставин частки та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спільній квартирі суд визнає рівними, тому кожному співвласнику належить право на 1/3 частину вищезазначеної приватизованої квартири.

За таких обставин, проаналізувавши встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом судової справи.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 355 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 р. № 2482 XII, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити частки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у спільній сумісній власності - приватизованій квартирі № 6, будинку № 9, разташованого по вул. Трубіцина в Кіровському районі міста Макіївці, рівними - по одній третій частині за кожним.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.