Справа №2-525/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 жовтня 2008 року

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Асанової З.І.,

при секретарі - Невойт С.І.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовом  ОСОБА_1

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,

штрафних санкцій за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення позики в розмірі 3770 грн., відсотків за прострочення повернення позики в розмірі 75,40 грн., а також просить стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.11.2006 року між ним та відповідачем був укладений договір позики на суму 3770 грн. строком до 30.11.2007 року. Оскільки відповідач своєчасно не повернув гроші та і не збирається повертати просить їх стягнути.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позову та мав намір укласти мирову угоду про сплату боргу частками.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, оглянувши оригінал розписки, наявний у матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.11.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 1.1, в борг 3770 грн.

З грудня 2006 року позивач неодноразово звертався до ОСОБА_3 1.1, з вимогою про повернення суми боргу, однак відповідач борг повернути відмовився та до теперішнього часу борг позивачу не повернув.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 625, 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив повернення грошей на 8 місяців (з 01.12.2007р. по 01.08.2008р.), то він зобов'язаний виплатити 2% ((3%:12=0,25)х8) від простроченої суми, що складає 75,40 грн. (3770x2%).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, разом з іншими, належать також і витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, понесені позивачем по даній цивільній справі складають 250 грн., що підтверджується відповідною платіжною квитанцією №790176 від 04.08.2008 року та довідкою за № 65 від 04.08.2008 року на надання адвокатських послуг.

Ст. 88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої укладено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

За таких обставинах суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, штрафних санкцій за договором позики, необхідно задовольнити, стягнувши основний борг в розмірі 3770 грн., відсотки в розмірі 75,40 грн. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 331 грн., а всього підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сума в розмірі 4176,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 215 ЦПК України та ст.ст. 549, 612, 624, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, штрафних санкцій за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 3770 грн., відсотки в розмірі 75,40 грн. та судові витрати в розмірі 331 грн., а всього - 4176,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.