новомосковський міськрайонний суд дніпропетровської області

Справа № 2а-276\08

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Городецького Д.І.

секретаря - Ушкварок М. В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по разовій грошовій допомозі,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по разовій грошовій допомозі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», йому, як учаснику бойових дій, щорічно, до 05 травня кожного року виплачується разова грошова допомога, яка за законом повинна виплачуватися в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Мінімальна пенсія за віком у 2005 році складала 332 грн., у 2006 році - 359 грн., у 2007 році - 406 грн. та збільшено на 1%, що складало 410, 06 грн.

Відповідачем фактично виплачена одноразова допомога в розмірі: 2005 рік - 250 грн., 2006 рік - 250 грн., 2007 рік - 280 грн.

Позивач в своїй заяві зазначає, що недоплата разової грошової допомоги за 2005 р. - 2007 р. складає 4725, 30 грн. (за 2005 р. - 1410 грн., за 2006 р. - 1545 грн., за 2007 р. - 1770, 30 грн.)

Позивач зазначає, що обмеження та призупинення дії ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в частині зменшення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій є неправомірними, такими, що суперечать вимогам ст. 22 Конституції України.

Позивач посилається також на те, що 02.11.2007 року він звернувся до відповідача з проханням доплати сум щорічної разової грошової допомоги, на що 10.12.2007 року отримав відмову.

В зв'язку з вищенаведеним, в позовній заяві позивач просить суд визнати дії відповідача щодо виплати разової грошової допомоги у розмірі, меншому ніж це визначено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірними, стягнути з  відповідача на його користь заборгованість по разовій грошовій допомозі в повному обсязі у сумі 4725, 30 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, посилається на підстави звернення до суду, викладені в позовній заяві, просив суд визнати дії відповідача щодо виплати разової грошової допомоги у розмірі, меншому ніж це визначено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - неправомірними, стягнути з відповідача на його користь заборгованість по разовій грошовій допомозі в повному обсязі у сумі 4725, 30 грн.

В судовому засіданні представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, позов не визнав, посилається на те, що виплати позивачу були проведені у відповідності до законодавства України, крім того, управління Новомосковської районної державної адміністрації не має до цих виплат ніякого відношення. Головним розпорядником бюджетних коштів за цими видатками є Головне управління праці та соціального захисту населення, оскільки, саме воно отримувало бюджетні кошти і згідно до списків перераховувало суми разової грошової допомоги особам, які мають статус учасників бойових дій.

Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, в своїй заяві просить суд розглянути справу без його участі, в своїх запереченнях, наданих суду, позов не визнав, посилається на те, що виплати позивачу були проведені у відповідності до законодавства України, крім того, просив суд застосувати позовну давність, оскільки позивачем пропущений строк звернення до суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення (а.с. 8)

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій, щорічно, до 05 травня кожного року виплачується разова грошова допомога, яка повинна виплачуватися в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення разової грошової допомоги за 2005 і 2006 роки належить відмовити в зв'язку з пропущенням строку для звернення до суду, з наступного.

Відповідно до ст. ст. 99, 100 КАС України, встановлений річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод і інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи те, що виплата разової грошової допомоги проведена до 05.05.2005 року і до 05.05.2006 року, позивач звернувся з позовом до суду 14.12.2007 року, тобто після спливу річного терміну, він не ставить питання про поновлення процесуального строку - строку звернення до суду, представник відповідача наполягає на застосуванні позовної давності, позивач не навів доказів наявності поважних причин пропуску вищезазначеного строку, тому, в цій частині в задоволенні вимог належить відмовити.

Що стосується вимог про стягнення разової грошової допомоги, то сторони не заперечують того, що за 2007 рік вона була проведена в сумі 280 грн. Вищезазначена сума виплати передбачена ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2007 року.

Суд вважає, що виплати проведені обгрунтовано, оскільки, вони, на підставі закону, проведені до 05.05.2007 року, в цей період відповідач керувався діючими на той період часу нормами ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», і тільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № б-рп2007 положення ст. 29, 71 п.13 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» були визнані неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 09.07.2007 року, а на цей період часу виплати були проведені.

В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 10, 11, 70, 71, 158, 159, 161 КАС України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постановою КМУ № 177 від 18.02.2004 р. «Про забезпечення щорічної виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», суд,

ВИРІШИВ:

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новомосковської районної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, стягнення заборгованості по разовій грошовій допомозі - відмовити.

На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.