Справа № 22ц-20003/2010 Головуючий в 1-й інстанції
Категорія – 20 (ІІ) Прасолов В.М.
Доповідач – Михайлів Л.В.
У Х В А Л А
Іменем України
08 квітня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Митрофанової Л.В.
суддів - Михайлів Л.В., Соколан Н.О.
при секретарі - Іванюк О.В.
за участю: відповідача ОСОБА_2 та її представника - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах недієздатної ОСОБА_7, її правонаступника - ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, -
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2005 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом в інтересах недієздатної ОСОБА_7 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 про визнання недійсними договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27.10.2000 року, укладеного між ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, договору купівлі-продажу від 19 січня 2001 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, договору купівлі-продажу від 05 лютого 2001 року - між ОСОБА_5 та ОСОБА_2
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_7 на час укладення договору з ОСОБА_9 страждала на психічну хворобу і була недієздатною.
Під час розгляду справи ОСОБА_7 померла і в якості правонаступника судом залучений до участі по справі ОСОБА_8, який підтримав позов та його обґрунтування.
Відповідачі позов не визнали.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2008 року позов задоволено частково. Поновлено строк позовної давності для звернення до суду з позовом. Визнано недійсними:
- договір купівлі-продажу АДРЕСА_1, укладений 27.10.2000 року між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9;
- договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 19 січня 2001 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_5;
- договір купівлі-продажу АДРЕСА_1 від 05 лютого 2001 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2
Визнано АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та померлої 29.12.2005р. ОСОБА_7 та стягнуто зі ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 2500 грн., з ОСОБА_9 – на користь ОСОБА_5 – 5000 грн. В іншій частині позову відмовлено.
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення суду, вказуючи на його незаконність, постановлення з грубим порушенням процесуального та матеріального права. Зокрема, судом першої інстанції порушено ст. 10 ЦПК України – принцип змагальності та ст. 159 ЦПК України про необхідність розгляду справи спочатку після передачі справи іншому судді і після зупинення провадження у справі. Всупереч вказаної норми, суд фактично продовжив розгляд справи, безпідставно відмовив в задоволенні клопотань про виклик свідків, призначення експертизи.
Залучивши до участі у справі ОСОБА_8, як правонаступника після смерті ОСОБА_7, суд не врахував, що відсутні дані про те, що він будь-яким чином прийняв спадщину після смерті своєї матері і не вмотивував своє рішення чому саме ОСОБА_8 є правонаступником.
Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_4 вважає, що суд безпідставно поновив пропущений строк звернення до суду.
Крім того, в скарзі оспорюється висновок судово-медичної експертизи щодо психічного стану ОСОБА_7
Визнаючи за ОСОБА_8 та ОСОБА_7 право спільної сумісної власності на спірну квартиру суд не вмотивував своє рішення і не поновив строк позовної давності відносно ОСОБА_8 Суд також не вмотивував свій висновок про визнання всієї угоди недійсною, а не частково, оскільки ОСОБА_8 на час продажу своєї частки квартири був дієздатною особою. ОСОБА_4 просила рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених в суді першої інстанції позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову і визнаючи угоди купівлі-продажу спірної квартири недійсними та визнаючи АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_8 та померлої ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 при укладенні 27.10.2000 року угоди купівлі-продажу спірної квартири страждала хронічним психічним захворюванням, не розуміла значення своїх дій й не могла ними керувати, тобто була недієздатною, а тому така угода відповідно до ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) є недійсною.
Проте, колегія суддів вважає, що зазначеного висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_7, в інтересах якої діяла ОСОБА_6, померла під час розгляду справи у суді першої інстанції.
10.09.2007 року у справі приймав участь син померлої ОСОБА_7 - ОСОБА_8, який залучений до участі у справі в якості правонаступника й який підтримав позовні вимоги опікуна ОСОБА_6, що підтверджується журналом судового засідання від 10.09.2007 року (а.с. 63 т.2).
Відповідно до ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
З аналізу вказаної норми витікає, що підставою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальних правовідносинах. У зв’язку з чим, вступаючи у цивільний процес, особа повинна підтвердити своє правонаступництво. Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що ОСОБА_8 будь-яким чином прийняв спадщину після смерті матері, в інтересах якої заявлено позов її опікуном ОСОБА_6
Крім того, під час розгляду справи в апеляційному суді встановлено, що після смерті ОСОБА_7 до нотаріальної контори 13.06.2006 року, в установлений законом 6-місячний строк з заявою про прийняття спадщини звернулася донька померлої – ОСОБА_10, і нотаріусом заведена спадкова справа № 743.
Однак, ухвалюючи рішення за участю ОСОБА_8 і визнаючи право власності на спірну квартиру за ним та померлою ОСОБА_7, суд першої інстанції не вирішив питання про залучення до участі у справі ОСОБА_11, яка претендує на спадщину після смерті матері – ОСОБА_7, порушивши положення процесуального закону про правонаступництво.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо порушення районним судом норм процесуального закону при вирішенні питання про правонаступництво є обґрунтованими.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд визнав, що АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та померлій ОСОБА_7, всупереч даним довідки-характеристики про часткову власність на квартиру вказаних осіб (а.с. 194 т.2) й не зважаючи на те, що такі позовні вимоги не заявлялись.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Частиною 3 ст. 303 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст. 303, 307, ч.1 п.4 ст. 311, ст.ст. 313–315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2008 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: