УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«08» квітня 2010 року, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, в складі:

Головуючого:

Суддів:

При секретарі: Синельщікової О.В.

Куриленка О.С.

Адаменко О.Г.

Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мрія” до виконавчого комітету Алупкінської міської ради, Алупкінської міської ради, ОСОБА_5, Комунального підприємства „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”, третя особа – Ялтинське міське управління земельних ресурсів про визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету, визнання незаконними та скасування рішень міської ради, визнання недійсними свідоцтва про право власності на житловий будинок, визнання недійсним та скасуванні державного акту про право власності на земельну ділянку, визнання незаконним та скасування висновку за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мрія” на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2009 року,   -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСББ „Мрія” відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, представник ОСББ „Мрія” подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСББ „Мрія”, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 у встановленому законом порядку отримала усі необхідні документі відповідних органів на будівництво та відведення земельної ділянки. Крім того, позивач до теперішнього часу ані землекористувачем, ані власником спірно земельної ділянки не є.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів і вважає їх такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а ухвалене рішення визнає прийнятим на підставі повного з’ясування та дослідження всіх обставин, що мають значення для даної справи, приведені висновки про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, що надані сторонами.

Як правильно встановив суд першої інстанції і з цим погоджується колегія суддів, відповідачка здійснювала реконструкцію належного їй сараю з отриманням у встановленому законом порядку дозволу ДАБК та узгоджень відповідних органів на проведення будівельних робіт. Крім того, у теперішній час побудована нею споруда здана до експлуатації.

Розв’язуючи спір, суд на підставі ст. 1, п. 2 ст. 10 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду” дійшов правильного висновку, що відповідачці належить право власності на квартиру №3, а допоміжним приміщенням – сараєм літ „Л” завжди володіла і користувалася власниця квартири №3.

Приватизація спірної квартири проведена відповідно до діючого законодавства органом приватизації в межах його компетенції, в порядку та строки, передбачені ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 року.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (будинок, будівля, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва, прийняття його до експлуатації та після його державної реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що висновки суду ґрунтуються на привільній оцінці всіх доказів, наданих сторонами.  

Предметом позову ОСББ „Мрія” є скасування рішень і висновків дозвільних організацій та визнання недійсними свідоцтв про право власності на будинок і земельну ділянку, незаконно зайняту ОСОБА_5

Але відповідно до вимог ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених під час незаконного користування ними.

Самовільним зайняттям земельної ділянки є заволодіння нею, що не опирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюється без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю.

Між тим позивач - ОСББ „Мрія”  не довів, що ОСОБА_5 зайняла належну позивачу земельну ділянку.

Крім того, слід звернути увагу на те, що саме до повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування належить функція контролю за здійсненням будівництва, дотримання різноманітних норм і правил будівництва. Для її здійснення можуть утворюватися структурні підрозділи з тією та іншою спеціалізацією.

Згідно  з ч.2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захисту прав, свобод і інтересів інших осіб, бо державні та суспільні інтереси.

Але Статутом  ОСББ „Мрія”  передбачено право об’єднання захищати права та інтереси у суді своїх членів та передбачений вичерпаний перелік майна, яке знаходиться у загальній частковій власності і земельна ділянка, на якій побудований спірний будинок до нього не входять.

Земельний Кодекс України встановлює чіткий порядок  набуття громадянами права на землю будь-якого цільового призначення, в тому числі право співвласників житлового багатоквартирного будинку на отримання державного акту на право спільної сумісної власності на прибудинкову територію.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що документу, що встановлює право співвласників житлового багатоквартирного будинку на прибудинкову територію немає.    

Позивач не довів відповідними доказами, які конкретно його права порушені реконструкцією відповідачкою свого сараю літ „Л”, оскільки тільки власник або користувач земельної ділянки, згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відхиляючи апеляційну скаргу і залишаючи рішення без змін, судова колегія виходить з того, що позивачка у встановленому законом порядку розробила і узгодила проект, отримала дозвіл на будівництво управління архітектури і містобудування. Вона зверталася до органу місцевого самоврядування з заявою про прийняття новоствореного об’єкту нерухомого майна до експлуатації та до компетентного органу щодо його державної реєстрації, тобто виконала адміністративний порядок вирішення зазначеного питання, встановлений законом.  

Таким чином, виходячи з того, що позивач не є власником або користувачем спірної земельної ділянки з розташованим на ній спірним будинком його права не вважаються порушеними, а тому згідно зі ст. 3 ЦПК України судовому захисту не підлягають.

Враховуючи наведене і керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 ст. 308, ст.ст. 314, 315  Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Мрія” відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в двомісячний строк безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: