ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1122/20 Справа № 215/4497/20 Суддя у 1-й інстанції - Дудіков А. В. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2020 року м. Дніпро

11 вересня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., розглянувши за участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Кокушкова Г.В., апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті гривень) 00 коп. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 27.07.2020р. о 16 год. 40 хв., в м. Кривий Ріг, вул. Адмірала Головка, поблизу будинку 26, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» 6820. Бодікамери АЕ00195, АЕ00088.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції порушив його права, а саме право на участь під час розгляду справи та надання пояснень.

Зазначає, що в день розгляду справи знаходився на роботі та жодного офіційного виклику у судове засідання від суду не отримував, а тому не зміг з`явитись до суду.

Звертає увагу, що не керував транспортним засобом, а чекав на водія.

Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не містить дату, номер тесту та результат проведеного огляду, а письмові пояснення свідків складенні носять шаблонний характер.

Вважає, що суд міг встановити відповідність відеозапису з боді-камери поліцейського лише за його участі або свідків.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Кокушков Г.В. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав, викладених у ній.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП, крім іншого, встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 17.07.2020 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , було зазначено про те, що справа буде розглядатися 12 серпня 2020 року о 10.00 годині у Тернівському районному суді м. Кривого Рогу. Відповідно до зазначеного протоколу, ОСОБА_1 власноруч розписався про ознайомлення із протоколом та отримання його копії, що свідчить про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи зазначене та те, що ОСОБА_1 мав достатньо часу після складання 27.07.2020 року протоколу про адміністративне правопорушення та до 12.08.2020 року, тобто дня розгляду справи судом першої інстанції, для ознайомлення з матеріалами справи та отримання судової повістки, а також те, що від ОСОБА_1 , який був обізнаний про дату та час розгляду справи, не надходило жодних клопотань, у тому числі про відкладення розгляду справи, апеляційний суд не вбачає з боку суду першої інстанції порушення права ОСОБА_1 на участь під час розгляду справи та надання пояснень.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №412009, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП;

- рапортом поліцейського;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та тестуванням на алкоголь, відповідно до яких ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння у присутності свідків за допомогою "Alcotest 6820" та результат огляду - 0,35 проміле.

Тобто при проходженні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, прилад показав результат вище допустимої норми - 0.2 проміле алкоголю у крові. Вказаний результат був зафіксований у квитанції та акті, де ОСОБА_1 поставив свій підпис та погодився з результатами тестування, тобто не оскаржував його, а тому не направлявся працівниками поліції до спеціального лікувального закладу.

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зазначили, що ОСОБА_1 в їх присутності пройшов огляд на стан сп`яніння, результати огляду - 0,35 проміле, водій з результатами огляду згоден, підстави ставити під сумнів пояснення цих свідків відсутні, оскільки вони є послідовними і повністю узгоджуються як між собою, так і з відомостями, котрі слідують з документів, що містяться в матеріалах справи;

- відеозаписом з відеореєстратора та боді-камери поліцейського, з якої чітко вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом ВАЗ 2101 27.07.2020 року та саме водій ОСОБА_1 приймав міри втекти від поліцейських.

Із запису також убачається, що була наявна вимога працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також факт проходження останнім у присутності свідків огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою "Alcotest 6820" та результат огляду - 0,35 проміле.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.

Сукупність вищевказаних доказів та письмові пояснення свідків, відеозапис засвідчують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Всупереч доводам ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, а лише чекав водія, зазначені обставини спростовуються відеозаписом з відео реєстратора транспортного засобу працівників поліції, з якого чітко слідує рух транспортного засобу ВАЗ 2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку, втечу водія зазначеного транспортного засобу, яким як було встановлено в подальшому був ОСОБА_1 , який згідно з відеозапису не заперечував факт керування транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв.

Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення свідків були надані на заздалегідь заготовлених бланках, що є порушенням вимог закону є безпідставними, оскільки згідно з відеозапису нагрудної бодікамери, зазначені свідки дійсно були присутні під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу, про що також не заперечує сам ОСОБА_1 , а пояснення здійснені у заздалегідь підготовленому шаблоні, однак з різними підписами свідків, а будь-яких вимог щодо шаблону чи бланку надання пояснень свідками, нормами чинного законодавства не передбачено.

Той факт, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про результат проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, має місце, проте не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейськими, зазначені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорті поліцейського та у письмових поясненнях свідків. Крім того, як слідує з відеозапису з боді камери поліцейського, пояснень самого ОСОБА_1 , зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, та апеляційної скарги, ОСОБА_1 не заперечує факт проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння та результат такого огляду - 0,35 проміле.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що суд не міг встановити відповідність відеозапису з боді-камери поліцейського за його відсутності, то зазначені доводи не заслуговують на увагу, оскільки зазначений відеозапис був долучений працівниками поліції у відповідності до вимог закону та будь-яких підстав сумніватись в належності та допустимості зазначеного запису у суду першої інстанції не було та під час апеляційного перегляду апелянтом не надано.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року залишити без задоволення.

Постанову судді Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.І. Калініч