2-301/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                                                  (З А О Ч Н Е)

    19 лютого 2010р.                                                                   м. Селидове            

    Селидівський міський суд Донецької області в складі

    - головуючого судді             Чудопалової С.В.

    - при секретарі                      Костенко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009р. ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням сімейних відносин і неможливістю збереження сім’ї.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначив, що з 18.09.2009р. він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_2, але паспорт до теперішнього часу не змінила. Від шлюбу дітей не мають. Спільне життя з відповідачкою не склалося. Причиною до розірвання шлюбу є те, що відповідачка почала зловживати спиртними напоями і учиняла сварки, внаслідок чого, їх подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити його інтересам. У зв»язку з цим вони в жовтні припинили шлюбні відносини, спільне господарство не ведуть. Вважає, що примирення між ними та подальше спільне проживання неможливе, а збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них.

Посилаючись на наведені обставини, позивач уточнив позовні вимоги та просив суд розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2    

    Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з»явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить розписка.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у випадку неявки до судового засідання відповідача, належним чином повідомленого та такого, що не повідомив про причини неявки, суд може прийняти заочне рішення на підставі доказів, що маються в справі, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач проти прийняття заочного рішення по справі не заперечувала.

Суд вважає можливим розглянути справу з постановленням заочного рішення в порядку ст.ст.224-225 ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

    Сторони уклали шлюб 18.09.2009р., згідно із свідоцтвом про шлюб 1-НО № 179394, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 119..

Відповідно до положень ст. 51 Конституції України та ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.    

    Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечить інтересам одного з них, що мають істотне значення. При цьому суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2Г, припинили шлюбні відносини,  не ведуть сумісне господарство,  подружжя не здійснили дій щодо збереження сімейних стосунків. Суд вважає, що надання подружжю строку для примирення у даному випадку суперечить моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючі взаємини між подружжям, ступінь конфліктних відносин та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і збереження їх сім’ї неможливе і суперечить інтересам кожного з них, що має істотне значення, заява відповідає дійсній волі чоловіка, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

    Вирішуючи питання про розмір і розподіл судових витрат, суд приймає до уваги ступінь відповідальності кожного з подружжя у розпаді сім’ї, враховує їх матеріальне і сімейне становище, та відповідно до положень ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне витрати при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача.

    Керуючись ст.ст.110 - 112 Сімейного кодексу України, ст.ст 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

                                                                 ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 18.09.2009 року відділом  реєстрації актів цивільного стану Селидівського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 119 – розірвати.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито в прибуток держави розміром 17(сімнадцять) грн. з позивача -  ОСОБА_1.

ОСОБА_2  від сплати державного мита  звільнити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до місцевого суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя