Справа № 1-412/2010  року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 2 березня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

     Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Пастернак І. А.

секретаря:              Кейван В.М.

прокурора               Авєркової С.О.

захисника              ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу  про обвинувачення

    ОСОБА_2  -  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки міста Івано-Франківська, вулиця Симоненка, 5/89, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_2, учениці ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої,  раніше не судимої,

      за ст. 185 ч. 1  КК України, суд,-

встановив:

    ОСОБА_2 вчинила таємне викрадення чужого майна.

    Злочин  вчинено при  наступних обставинах.

    19.11.2009 року близько 16 години 00 хвилин неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою таємного викрадення чужого майна направилася по місцю проживання неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою місто Івано-Франківськ вулиця Вовчинецька, 200/17 для святкування дня народження останньої. Після чого, неповнолітня ОСОБА_2 перебуваючи в приміщенні даної квартири та скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає таємно викрала мобільний телефон марки “SAMSUNG L-811”, ІМЕІ 356639020162264 вартістю 1709 гривень 52 копійки з сім-картою “GJUICE” вартістю 25 гривень на рахунку якої грошей не було, який належить неповнолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

    В подальшому неповнолітня ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення злочину скрилася, чим спричинила матеріальну шкоду неповнолітній ОСОБА_4 на загальну суму 1734 гривні 52 копійки.

    Допитана в судовому засіданні підсудна вину у пред”явленому обвинуваченні визнала  повністю, ствердила все вищенаведене. Розкаюється у вчиненому, просить суворо її не карати.

    Суд визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин  справи   які  ніким  не оспорюються, приходить  до висновку, що  вина   ОСОБА_2  у скоєнні  злочину знайшла своє підтвердження і кваліфікує її  дії за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне  викрадення чужого майна.

        Призначаючи покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного  та обставини, що пом”якшують відповідальність.

    Обставинами, що пом”якшують відповідальність, суд визнає: щире каяття підсудної, визнання вини, сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди, позитивна характеристика з місця навчання, нейтральна характеристика з місця проживання, відсутність судимостей.

    Обставин, що  обтяжують  покарання  суд  не  знаходить.  

    Суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_2  можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити їй  покарання в межах санкції ст. 185 ч.1 КК України у вигляді штрафу.

     Керуючись ст.ст  323, 324 КПК  України, суд,-

засудив:

    ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити покарання: штраф в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

    Міру запобіжного заходу  засудженій ОСОБА_2  залишити попередню - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

    На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

    Суддя:                                  Пастернак І. А.