В И Р О К             Справа № 1-23/2010р.

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 квітня 2010 року Путильський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді Лисака І.Н.

при секретарі Танасійчук Н.М.

за участю прокурора Іванова В.В.

      потерпілої ОСОБА_1

законного представника потерпілої ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

    підсудного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Путила справу по обвинуваченню

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця,  неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, за ст. 286 ч.1 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний  ОСОБА_5 04 грудня 2009 року близько 1415 годин  керуючи технічно справним автомобілем „Фольксваген Джетта”, д/н 46537МО, в с. Яблуниця Путильського району на 16+50м автошляху „Усть-Путила-Яблуниця” в напрямку с. Усть-Путила в порушення пунктів  2.3.б та 12.3 ПДР України будучи неуважним, внаслідок чого не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не вжив негайних заходів при виявленні перешкоди для безпечного її об’їзду, внаслідок чого здійснив наїзд з правої сторони по ходу руху автомобіля на пішохода ОСОБА_6 Василівну, через що остання отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження у виді ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого краєвого внутрішньосуглобового перелому правої верхнегомілкової  кістки, гемартрозу обох колінних суглобів як таких, що викликали довготривалий розлад здоров’я.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 вину в скоєному визнав в повному обсягу, щиро кається та показав суду, що рухався автомобілем зі швидкістю 30-40 км/год по ґрунтовій сухій дорозі за нормальної видимості та побачивши йдучих  на зустріч на відстані півтора метра від кювету двох дівчат, за 10м від них викрутив кермо автомобіля вліво та не гальмуючи, продовжував рух.  Оскільки дівчата не звільняли рух автомобілю, ОСОБА_5 не встиг викрутити кермо вліво більше, внаслідок чого правим переднім крилом зачепив ближню до автомобіля дівчину – ОСОБА_1, яка від удару впала на капот, головою зачепивши переднє вітрове скло, після чого її відкинуло в кювет. Зупинивши за 5м від зіткнення автомобіль підсудний побачив, як ОСОБА_1 підвелася та, кульгаючи, зайшла на подвір’я ОСОБА_7 Вважаючи, що нічого страшного не відбулося, підсудний відігнав автомобіль в гараж та повернувся на місце ДТП. Після цього неодноразово намагався понести витрати на лікування, але гроші від нього мати потерпілої брати відмовлялась. Цивільний позов визнає в частині витрат на лікування розміром 942,38 грн., моральну шкоду в сумі 2000 грн., в решта вимог просить відмовити за недоведеність витрат.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що в той час поверталася зі школи разом із ОСОБА_8 Вона побачила, як назустріч  їхав автомобіль під керуванням її вітчима. Приблизно за 5 м до них водій автомобіля різко повернув кермо вправо та назад вліво, внаслідок чого виїхав на напрямок руху пішохода та здійснив на неї наїзд. Від цього вона отримала тілесні ушкодження, внаслідок яких потребувала стаціонарного лікування. Через це нею були понесені витрати на лікування в сумі 2596,02 грн., пошкоджений через удар мобільний телефон, збитки від чого становлять 900 грн. та перенесені моральні страждання, компенсацію за які вона просить в сумі 50000грн.   Стверджує, що досудовим слідством не вірно кваліфіковані дії підсудного як необережний злочин внаслідок порушення ПДР, оскільки останній через неприязні стосунки мав намір позбавити її життя. Вважає, що підсудний має намір відповідати за замах на навмисне вбивство.

Законний представник потерпілої ОСОБА_2 показала суду, що між підсудним та потерпілої часто виникали сварки, що дає їй підстави вважати про бажання підсудного звести рахунки з її донькою шляхом позбавлення останньої життя. Вона з донькою понесла витрати на лікування, а донька в наслідок каліцтва через ДТП несе моральні страждання. Просить заявлений цивільний позов задовольнити в повному обсягу.

Свідок ОСОБА_8 підтвердила покази потерпілої щодо місця та обставин, за яких стався наїзд, а також вказує на скарги потерпілої до ДТП про фізичне насильство з боку вітчима – підсудного по справі, через що ОСОБА_1 інколи за відсутності матері приходила ночувати до свідка, або запрошувала свідка заночувати в неї вдома.

Свідок ОСОБА_9 показала суду, що є класним керівником потерпілої і їй скаржилась потерпіла про фізичне насильство з боку вітчима. Незадовго до цієї події вона з директором школи провела розмову з підсудним для встановлення причин конфлікту та залагоджуванням відносин. Було з’ясовано про наявність непорозумінь між ними з приводу виховання ОСОБА_1, зокрема проведення нічного часу потерпілої з її хлопцем, про що заперечував вітчим. Ознак загроз для життя потерпілої підсудний не виявляв. Після ДТП потерпіла деякий час не відвідувала  навчання через стаціонарне лікування, однак швидко засвоїла пропущений матеріал та негативного відображення подія на успіхи в навчанні не мала.

Вислухавши покази підсудного, потерпілої та її представників, свідків, думку прокурора, захисту, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 в заподіянні середньої тяжкості тілесних ушкоджень через порушення пунктів 2.3.б та 12.3 ПДР України доведена в повному обсягу, а його дії слід кваліфікувати за ст.286 ч.1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Ні органом досудового слідства, ні судом під час судового слідства не добуто жодних доказів, які об’єктивно могли свідчити про наявність у підсудного умислу на заподіяння потерпілій середнього ступеня важкості тілесних ушкодження або на позбавлення життя. Суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення порушення підсудним пункту 31.4.5.г ПДР України, оскільки в судовому засіданні не встановлено причинного зв’язку з його порушенням та причинами ДТП. Крім визнання себе винним, вина підтверджується показами потерпілого й свідків, які прямо вказують на винуватця наїзду ОСОБА_5 та наступними матеріалами справи: протоколом огляду місця пригоди із фото таблицями (а.с.5-11), де зафіксовано факт і місце ДТП із участю автомобіля „Фольксваген Джетта”, д/н 46537МО; висновком судово-медичної експертизи № 364-Е (а.с.35) встановлюються середньої ступені важкості тілесні ушкодження у потерпілої, які викликали довгостроковий розлад здоров’я; висновками судово-авто технічних експертиз (а.с.53-57, 65-68), відповідно до яких встановлюється технічно справний стан автомобіля та невідповідність дій ОСОБА_5 під час керування ТЗ ПДР України та причинний зв’язок з настанням пригоди; протоколами відтворення обставин та обстановки події (а.с.95-101, 103-108), згідно яких вказані місце та обставини події знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Призначаючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного. Підсудному ОСОБА_5 як обставини, які пом'якшують покарання, суд враховує  щире каяття та сприяння у розслідуванні справи, позитивну характеристику з місця проживання. Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи особу винного, обставини, які пом’якшують покарання, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного з метою попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до нього міри покарання, передбаченої санкцією статті, у виді штрафу.

В силу ст.93 КПК України відшкодування судових витрат по оплаті праці експертів віднести за рахунок ОСОБА_5 (а.с.52,64). В силу ст.81 КПК України речовий доказ залишити законному користувачу (а.с.71).

Цивільний позов в силу с.1187 ЦК України задовольнити частково. Вартість вживаного мобільного телефону, пошкодження якого внаслідок ДТП підтверджується показами потерпілої та свідка ОСОБА_8, і який перебував у власності потерпілої на законних підставах за усним договором дарування, становить 450 грн. Суд приймає до уваги про обсяг затрат на лікування відповідно до листа Путильської ЦРЛ № 169 в сумі 942,38 грн., оскільки обсяг призначеного лікування та витрати на придбання ліків підтверджені та збігаються. Суд не приймає до уваги чеки на суму 1280,64 грн. про придбання медикаментів через їх недійсність та відсутність інформації про самі медикаменти. Компенсація витрат на юридичну допомогу представником потерпілої не обґрунтована, на думку суду, час, затрачений для представлення інтересів у двох судових засідання та частковій підготовці цивільного позову саме ОСОБА_3, переоцінений, і сума достатньою буде в межах 10% до задоволених сум, а саме 440 грн.  Компенсацію за моральні страждання суд визначає з принципів розумності на суму 3000 грн., оскільки представниками потерпілої не доведено продовження фізичного болю, спростовано показами свідків негативний вплив на навчання, медично не підтверджено стресовий стан, а на компенсацію страждань від фізичного болю та періоду лікування ця сума буде достатньою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,    

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн.

До вступу вироку в законну силу залишити  ОСОБА_5 попередньо обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Речовий доказ:  автомобіль „Фольксваген Джетта”, д/н 46537МО, залишити ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_5 901 (дев’ятсот одну) грн. 44 коп. на р/р 35220002000298 в УДК м. Чернівці, код 25575279, МФО 856135 для НДЕКЦ управління МВС України в Чернівецькій області за проведення експертиз.

В рахунок часткового задоволення цивільного позову стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 Василівни 1832 (одну тисячу вісімсот тридцять дві) грн. 38 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 3000 (три тисячі) грн. моральних.

Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти днів з дня проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Путильський районний суд.

Суддя