Справа № 1003/18517/12
2/357/191/13
Категорія 40
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 липня 2013 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді – Володько І. С. ,
при секретарі – Чуприна О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі № 5 в м. Біла Церква, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його брат ОСОБА_4 і так як заповіт ОСОБА_4 не складав, то спадкоємцями за законом після померлого являється дружина померлого – відповідач по справі ОСОБА_2 , а також мама померлого ОСОБА_5 . Згідно заяви № 640 відповідач ОСОБА_2 прийняла спадщину після померлого чоловіка, а згідно заяви за № 731 ОСОБА_5 відмовилась від прийняття спадщини після померлого сина на його користь і згідно заяви за № 730 він прийняв спадщину після померлого брата. Під час шлюбу відповідач ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_4 побудувала будинок АДРЕСА_1 і право власності на вказаний будинок було зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 . Таким чином, його брату належала 1/2 частина будинку і так як після померлого брата є два спадкоємці, то він має право на спадкування 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 , а тому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь вартість 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач кілька разів змінював позовні вимоги і просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 16.11.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., зареєстрований в реєстрі за №4431, так як відповідач ОСОБА_2 незаконно продала житловий будинок АДРЕСА_1 , та просить визнати за ним право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , та просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь судові витрати по справі в сумі 3281 грн. 17 коп. сплачений судовий збір.
Представник відповідача ОСОБА_2 в суді позов визнав частково і вважає, що не підлягає до визнання недійсним договір купівлі-продажу будинку і визнання за позивачем права власності на 1/4 частину спірного будинку, а підлягає до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 вартість 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 з врахуванням різниці вартості рухомого майна, визначеної ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 06.11.2012 року про визнання мирової угод, згідно якої ОСОБА_2 і ОСОБА_1 поділили частину рухомого майна і ОСОБА_1 отримав різницю вартості рухомого майна в сумі 228483 грн. 48 коп., яка за домовленості сторін має бути врахована при подальшому розподілі іншого майна спадкодавця ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали даної справи, та матеріали цивільної справи № 1003/11970/12 2/1003/3439/12, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Так, згідно ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 перебувала з 28.11.1981 року в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 . Під час перебування в шлюбі ОСОБА_2 і ОСОБА_4 набули у власність будинок АДРЕСА_1 і право власності на вказаний будинок було зареєстровано на підставі свідоцтва про право власності, виданого Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства 22.08.2007 року на ім`я ОСОБА_2 .
Таким чином, житловий будинок АДРЕСА_1 являється спільною сумісною власністю подружжя і частка ОСОБА_4 становить 1/2 частину в даному будинку. Тобто після померлого ОСОБА_4 спадковим майном являється 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 .
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. А відповідно до ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Також в суді встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і після померлого ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 . До Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за № 640 від 19.10.2010 року звернулась дружина ОСОБА_4 – відповідач по справі ОСОБА_2 . Крім того до нотаріальної контори з заявою за № 731 звернулась мати померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , яка відмовилась від належної їй частки у спадщині після померлого, на користь брата померлого – її сина ОСОБА_1 і останній звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 . Так як спадкоємець за законом першої черги мама померлого ОСОБА_4 відмовилась від прийняття спадщини на користь свого сина і відповідно брата померлого ОСОБА_4 – ОСОБА_1 , то після померлого ОСОБА_4 є два спадкоємці – позивач по справі ОСОБА_1 і відповідач по справі ОСОБА_2 .
Спадкове майно після померлого ОСОБА_4 складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , тому позивач по справі ОСОБА_1 і відповідач по справі ОСОБА_2 мають право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що 16.11.2011 року відповідач по справі ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу продала, а відповідач по справі ОСОБА_3 придбав житловий будинок АДРЕСА_1 . Як встановлено в судовому засіданні, позивач по справі ОСОБА_1 має право на спадкове майно, а саме на отримання у власність 1/4 частини спадкового будинку АДРЕСА_1 , однак відповідач ОСОБА_2 в порушення прав позивача ОСОБА_1 незаконно продала весь спірний житловий будинок, при цьому що ОСОБА_2 має право на отримання у власність лише 3/4 частини даного будинку.
Таким чином, позов підлягає до задоволення частково і слід визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 16.11.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., зареєстрований в реєстрі за № 4431, в частині продажу 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 , та слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .
Підлягають до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3281 грн. 17 коп. сплачений судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 1261, 1274 ЦК України, ст. 60 СК України, та ст. 10, 60, 88, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати частково недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 16.11.2011 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Дуднік І.В., зареєстрований в реєстрі за № 4431, в частині продажу 1/4 частини будинку АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 3281 грн. 17 коп. сплачений судовий збір.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя І. С. Володько