1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 квітня  2010 року.                                                    Справа № 2-449/10

            Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:  

            головуючого судді                                Шаповала Г.І.

            при секретарі                                           Кудіній Н.І.

                      з участю: представника позивача        ОСОБА_1

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Виробниче об'єднання «Житлово-комунальне господарство м. Вільногірська" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

У С Т А Н О В И В:

    28.01.2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому зазначив, що     29.03.2006 року між позивачем та гр. ОСОБА_3, яка разом з ОСОБА_2 була власником  квартири АДРЕСА_1, було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. 18.12.2008 року ОСОБА_3 померла, а ОСОБА_2 не звернувся до КП ВО ЖКГ м. Вільногірська для переоформлення договору на себе. Згідно ст. 151 ЖК України, власники квартир зобов’язані забезпечувати схоронність житла, проводити його поточний  і капітальний ремонт, утримувати у порядку прибудинкову територію. Згідно ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання,  елементів зовнішнього благоустрою, і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Такі ж самі  положення містяться в роз’ясненні Міністерства будівництва архітектури та житлово-комунального господарства України стосовно правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями від 01.03.2006 року. Згідно ч.4 ст.319 ст. 322 ЦК України, власність зобов’язує, власник зобов’язаний утримувати належне йому майно. Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до п.2.2.3 договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. від 05.06.2008 року власник квартири бере на себе зобов’язання оплачувати  житлово-комунальні послуги до 10 числа наступного місяця. Статтею 629 ЦК України встановлено, обов’язковість договору для виконання сторонами.  Відповідач не здійснював оплату, в результаті чого виникла заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, яка станом на 01.08.2009 року складає загальну суму 619.65 грн., із яких 553.35 грн. - заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, 66.30 грн. – заборгованість з оплати послуг з холодного водопостачання та водовідведення. Тарифи  на оплату житлово-комунальних послуг встановлені рішеннями Вільногірської міської ради:  № 235-12/V від 25.12.2006 р. - на холодну питну воду – 1.57 грн. за 1м куб., водовідведення – 0.49 грн. за 1 м. куб.; № 130 від 01.04.2009 р. - на холодну питну воду –  3.93 грн. за 1м куб., водовідведення – 1.73 грн. за 1 м. куб.

    На підставі викладеного та  ст.ст. 151,156 ЖК України, ст.ст.319,322,629 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», ЗУ «Про питну воду і питне водопостачання», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572,  ст.ст. 118,119,120 ЦПК України, позивач прохає стягнути  на його користь з відповідача  заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 619 грн. 65 коп. та судові витрати – 30.00 грн. з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    В  судовому засіданні представник позивача  підтримала позов в повному обсязі.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. З врахуванням думки представника позивача, яка не заперечувала проти проведення судового розгляду справи за відсутності відповідачів, суд на підставі ст.ст.169, 224  ЦПК України на місці ухвалив –  розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача,  який не з’явився в судове засідання  без поважних причин.

    Згідно копії договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території № 12135 від 29.03.2006 року,  позивач зобов’язався надавати за установленими тарифами житлово-комунальні послуги, а гр. ОСОБА_3 зобов’язалася оплачувати надані житлово-комунальні послуги в строк не пізніше 10  числа наступного місяця.

    Згідно витягу з особового рахунку № 1148077, відкритого на ім’я ОСОБА_3,  станом на 01.08.09 року є заборгованість в сумі 66.30  грн. за холодне водопостачання та водовідведення.

    Згідно витягу з особового рахунку №1148077, відкритого на ім’я ОСОБА_3,    станом на 01.08.09 року є заборгованість в сумі  553.35 грн.. за утримання будинку та прибудинкової території.

    Згідно рішення Вільногірської міської ради сесії п’ятого скликання № 1498-86/V від 28.12.2009 року, позивач звільнений від сплати судового збору (державного мита) за подачі позовних заяв або заяв про видачу судових наказів про стягнення заборгованості.

    Згідно довідки КП ВО ЖКГ м. Вільногірська № 12 від 06.01.2010 року, в  квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований за місцем проживання   відповідач, та зазначено, що ОСОБА_3 померла 18.12.2008 р.

                            2

      Згідно платіжного доручення № 35 від 21.01.2010 року позивач сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30.00 грн.

    Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із  факту спричинення майнової шкоди внаслідок  користування платною  послугою без достатньої правової підстави.

    Відповідно до цих правовідносин, пояснень представника позивача, та внаслідок  дослідження в судовому засіданні  всіх  представлених доказів і оцінки їх в сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає  задоволенню в повному обсязі.

    Суд приходить до висновків, що відповідач, без укладення письмового договору з позивачем  про  надання йому платних  комунальних послуг, в тому числі, з утримання будинку та прибудинкової території, холодного водопостачання та водовідведення, безпідставно користувався даними послугами за місцем свого мешкання, при цьому не оплачував їх, відповідно до встановлених тарифів,  чим завдав позивачу шкоди.  

    Згідно  п.5 ч.3 ст. 20 ЗУ « Про житлово-комунальні послуги»,  п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями», затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

      Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України  майнова шкода, завдана  фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала,  якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Згідно ст.1212 ЦК України:   ч.1 - Особа,  яка набула майно  або  зберегла  його  у  себе  за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно),  зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. ч.2 Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне   набуття   або  збереження  майна  було  результатом поведінки набувача майна,  потерпілого,  інших осіб  чи  наслідком події. ч.3 - Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином;   2) витребування   майна   власником   із  чужого  незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;  4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

    Згідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

    Згідно ст. 224 ЦПК України, 1. У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.  

    Приймаючи до уваги, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, не суперечать фактичним обставинам справи,  суд приходить до висновку про задоволення позову  в повному обсязі та   про стягнення з відповідача в  на користь позивача понесених  судових витрат  в виді оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи  в сумі 30.00 грн.,  та про стягнення на користь держави  судового збору (державного мита) в сумі 51.00 грн.,  згідно ст. 88 ЦПК України.

    На підставі викладеного,  керуючись ст.ст. 88, 212-215,218,222-233, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

    Позов   задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за  адресою: АДРЕСА_3,  (інші дані відсутні) -   на  користь  Комунального підприємства "Виробниче об'єднання житлово-комунальне господарство м. Вільногірська",  юридична адреса: м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. № 53, банківські реквізити: розрахунковий рахунок  № 26007123085061 ДГРУ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ОКПО 20240048  – 649.65 грн. (шістсот сорок дев’ять гривень 65 копійок) , із яких:  619.65 грн. -  заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг,  30.00 грн. - в рахунок відшкодування  оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в виді судового збору (державне мито) – 51.00 грн.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився  в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

    Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294  ЦПК України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення  може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в строк, установлений для подачі заяви про апеляційне оскарження, через Вільногірський міський суд.

    Копію рішення протягом п’яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення  відповідачу.

    Головуючий суддя                                           Шаповал Г.І.