Справа № 2-а-374/2010 р.

                                                                     П О С Т А Н О В А

                                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

           12  березня 2010 року Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого-судді КУЛІГІНОЇ Т.Д.,  при секретарі  ЦИКУНОВІЙ Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ м. КРИВОГО РОГУ про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як «Дитини війни» за 2007-2008 роки та подальшої щомісячної виплати,  

                                                       В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України Жовтневого району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовними вимогами про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як «Дитини війни» за 2007-2008 роки та подальшої щомісячної виплати.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона, як особа що має статус «дитина війни» має право на отримання у 2007, 2008 році доплати до пенсії з урахуванням рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але виплата у такому розмірі проведена не була.

У  судове засідання  позивач ОСОБА_2 не з’явився, просив суд розглядати справу у його відсутність в зв’язку з тяжким станом здоров’я, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надав листа про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача - управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу.

Дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку що адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як «Дитини війни» за 2007-2008 роки та подальшої щомісячної виплати підлягає задоволенню частково, за наступними підставами.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до категорії осіб із статусом «дитина війни» - осіб, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, що підтверджується копіює паспорту та відбитком штампу у пенсійному посвідченні НОМЕР_1.

Закон України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року N 2195-ІУ набрав чинності з 01 січня 2006 року згідно пункту 1 Розділу IV «Прикінцеві положення».

Статтею 6 вказаного Закону визначено державну соціальну підтримку дітей війни, згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

До 01.01.2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла у наступній редакції - дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 вказаного Закону було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. N 489-V, з урахуванням статті 111. Зазначеною ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України   «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) справа № 1-29/2007, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього Закону.

З 01.01.2008 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у такій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Однак, вказані зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 рік N 107-УІ, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року К 10-рп/2008.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09.07.2007 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, та з 22.05.08 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 10-рп/2008 вищевказані норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-УІ втратили чинність, а, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону в повному обсязі.

Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України відповідач вказане підвищення до пенсії позивачеві з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року перерахував (не розрахував) і не виплачував у розмірі, встановленому законом.

Поряд з цим, вимоги позивача з 01.01.2007 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 21.05.2008 та з 1 січня 2009 року по серпень 2009 року не підлягають задоволенню, оскільки в цей період дія закону була зупинена законом, а суми за іншим законом виплачувались у встановленому законом, під час його дії, розмірі.

Суд приходить до висновку, що відповідачем допущено бездіяльність, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при набранні законної сили рішеннями Конституційного суду та відновленні дії статті 6 Закону мав самостійно вчинити дії на виконання вимог розглянутих законодавчих актів, зробити перерахунок та виплатити недоплачені суми пенсії з врахуванням відповідного підвищення.    

Суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії із підвищенням в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, суд дійшов висновку про встановлену заборону відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, у зв'язку із чим вважає відсутність встановленого законом чіткого механізму розрахунку підвищення пенсії, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, неприйнятною.

Згідно частини 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» під час розрахунку підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком встановлений частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, що виходить з правила, передбаченого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

При цьому, згідно статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 цього Закону з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої статті 62 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-У, збільшений на 1 відсоток згідно із Законом України від 19.12.2007 р N 489-У.

Підвищення пенсії, виходячи з положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є державною соціальною підтримкою відповідної категорії громадян, та є складовою, у розглянутому випадку, пенсії позивача, та одночасно платежем - підвищенням пенсії, яке розраховується незалежно від розміру пенсії конкретного пенсіонера.

На думку суду, спір йде про розмір пенсії за віком, підвищеної у встановленому законом порядку. Отже, застосування розміру мінімальної пенсії, визначеної статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є цілком правомірним, оскільки спірні правовідносини виникли щодо розміру пенсійної виплати - пенсії за віком, яка призначається згідно статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі.

Таким чином, оскільки підвищення до пенсії дітям війни правомірно вважати складовою пенсії, суд вважає, що нарахування та виплата пенсії з урахуванням такого підвищення має бути здійснена у розглянутому випадку відповідним органом пенсійного фонду виходячи із розміну прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, суд виходить з того, що позивачем не пропущено строк звернення до суду виходячи з наступного. Згідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Статтею 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено правило, згідно якої суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи викладене, суд вбачає наявними підстави для задоволення позову частково, а саме визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити дії на поновлення порушеного права, та відмовляє в задоволенні вимог про стягнення соціальної державної допомоги, оскільки у такому випадку при здійсненні судом розрахунку суми підвищення до пенсії, за встановленої протиправної бездіяльності відповідача, суд фактично виконав би функцію органу виконавчої влади, що є неприпустимим та таким, що суперечить принципу поділу державної влади, закріпленому статтею 6 Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ м. КРИВОГО РОГУ про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як «Дитини війни» за 2007-2008 роки та подальшої щомісячної виплати - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року пенсії із підвищенням у розмірі передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ЖОВТНЕВОМУ РАЙОНІ М. КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми ОСОБА_2 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, з урахуванням раніше сплачених сум.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                      КУЛІГІНА Т.Д.